За что Стив Джобс ценит украинских программистов

Владельцы планшетов iPad из бесплатных учебных программ чаще всего скачивают This Day in History. Этот интерактивный мультимедийный календарь отображает знаменательные события прошлого. Экскурс в историю сопровождается фотографиями, иллюстрациями, музыкальными композициями и звуковыми комментариями.

This Day in History создан командой Software MacKiev, победителем многочисленных конкурсов Apple на лучшее приложение для Macintosh. Среди других ее успешных проектов для OC Mac — интерактивная 3D-карта погоды, приложение для печати изображений, универсальная мультимедийная энциклопедия и другие программы, которые можно купить в AppStore по $40–60 за штуку. Штаб-­квартира софтверной компании находится в Бостоне. Но программы создают украинские специалисты из киевского офиса.

IT-кузница

Мировой рынок офшорного аутсорсинга — разработки ПО на заказ для иностранных клиентов — составляет $90 млрд. В прошлом году наша страна на экспорте программного обеспечения заработала, по данным Ассоциации "Информационные технологии Украины", до $1 млрд. По сравнению с Индией, главным центром офшорного программирования, этот показатель выглядит очень скромным. Годовой объем рынка государства специй достигает $34 млрд. Украина намного отстает от Китая с оборотом в $28 млрд и даже от России с ее $2,65 млрд, результат исследования Gartner.

Тем не менее среди государств Центральной и Восточной Европы наша страна уверенно лидирует, опередив Румынию, Венгрию, Польшу и Чехию. Пятая часть рынка региона EMEA принадлежит украинским программистам. Из десяти ведущих аутсорсинговых IТ-компаний Восточной и Центральной Европы семь являются полностью отечественными или имеют офисы в Украине. В рейтинг "самых-самых" западные исследователи не первый раз включают Luxoft, Miratech, GlobalLogic и SoftServe. По словам Романа Дзвинки, заместителя генерального директора КМ Ware, общее количество украинских аутсорсинговых компаний приближается к одной тысяче.

Высокая квалификация и низкая стоимость рабочего часа программистов привлекают в Украину многочисленных клиентов из США, Германии, Нидерландов, Франции и Великобритании. У нас средний программист ежемесячно получает $1,5 тыс., опытный специалист — $3,5–5 тыс., рассказывает президент Miratech Николай Роенко. В США и Западной Европе зарплаты разработчиков ПО в два-четыре раза выше, чем в Украине. Вот почему услугами отечественных специалистов в свое время воспользовались Motorola, Microsoft, TDK, Skype, Deutsche Bank, Sun Microsystems, UBS Bank, Apple Inc., Bosch, eBay, Dell и IBM. "Наши разработчики пишут программы для компьютерной автоматизации технологических процессов в финансовой, медицинской и прочих сферах", — комментирует Игорь Лисицкий, вице-президент Ассоциации "Информационные технологии Украины".

Наше государство, впрочем, как и все республики бывшего СССР, продолжает выпускать программистов высшего класса — советская школа по подготовке технических специалистов и поныне считается сильной. По данным Ассоциации аутсорсинга Центральной и Восточной Европы (СEEOA), более 18 тыс. украинских специалистов пишут программы на заказ. По словам Николая Роенко, городами — кузницами кадров в порядке убывания считаются Киев, Харьков, Львов, Донецк, Днепропетровск, Луганск, Одесса и Симферополь. СEEOA в качестве примера приводит такие сравнительные данные: в Украине проживает до 1% мирового населения, при этом 6% всех физиков, математиков, программистов и других высококвалифицированных профессионалов получили образование в нашей стране.

Отечественный рынок экспорта ПО развивался по типичному постсоветскому сценарию. "Для Украины аутсорсинг был очень полезным этапом развития IТ-рынка. В начале 1990-х годов у наших технических специалистов не было денег для раскрутки, опыта работы над промышленными проектами с жесткими требованиями западных заказчиков, а также опыта продаж. Мало было и людей, которые умели управлять программными проектами", — вспоминает Андрей Терехов, директор департамента стратегических технологий "Майкрософт Украина".

Десять лет назад в отрасль влился иностранный капитал. К примеру, украинский разработчик ПО Ciklum cоздан на деньги датских инвесторов. В компании работают около 800 специалистов, а центры программирования расположены в крупных городах Украины — Киеве, Харькове, Виннице и Одессе. В 2009-м Ciklum вошла в список ста лучших компаний Европы в области высоких технологий — Red Herring 100 Europe. Доходы разработчика составили $24,9 млн, и большей частью прибыль компании обеспечили украинские программисты.

На рынке аутсорсинга — жесткая конкуренция между странами. Украина отстает от Индии, но обладает специфическими качествами, которых у индусов нет. "У нас фундаментальное базовое образование, европейская культура и ментальность. Но хуже знание английского языка, ниже уровень преподавания в вузах современных информационных технологий", — рассуждает Николай Роенко. Кроме того, украинские программисты обладают творческим мышлением, а индийские четко следуют полученным указаниям заказчика. "Если вы занимаетесь исследованиями и разработкой, то чрезвычайно важно иметь в распоряжении людей, которые не просто бездумно воспринимают инструкции, а критически осмысливают информацию и способны спорить", — рассказал в интервью kontrakty.ua Питер Харрисон, CEO GlobalLogic — одной из крупнейших софтверных компаний Украины.

Место под солнцем

Развитие отечественного рынка невозможно без квалифицированных кадров. Для того чтобы наши компании смогли нарастить обороты, необходимо намного больше программистов, чем может дать украинская образовательная система. Ежегодно страна выпускает около 30 тыс. специалистов. Тогда как по оценкам вице-премьера Сергея Тигипко, в ближайшие три-пять лет в Украине дефицит квалифицированных программистов составит 50 тыс. человек. Для сравнения: в 2002-м Китай обучил 100 тыс. IT-специалистов, уже через четыре года количество выпускников технических вузов увеличилось до 400 тыс. Отечественных же программистов еще необходимо доучивать и переучивать, поскольку база полученных в политехах знаний значительно устарела. "Украина никогда не приблизится к Индии или Китаю по количеству населения, поэтому не сможет конкурировать по объему выполняемых работ. Сама модель аутсорсинга по определению экстенсивна. Для того чтобы увеличить прибыль, необходимо нанимать на работу больше людей", — грустно констатирует Андрей Терехов.

Кроме того, зарплаты украинских программистов приближаются к среднему для Восточной Европы уровню. В последнем рейтинге Gartner, оценивающем страны с самыми низкими затратами на IТ, прошлогодние лидеры — Египет, Словакия и Украина — сместились с позиции "очень хорошо" до "хорошо". Себестоимость программного продукта, практически полностью состоящая из стоимости труда, растет. В 2009-м ежемесячная зарплата местного разработчика ПО составляла $4 тыс., в 1997-м — $2,5 тыс. Соответственно показатель прибыльности компании за этот период уменьшился с 96% до 63%.

Китайский рынок аутсорсинга во многом развивался благодаря налоговым льготам и преференциям государства. В Украине большинство компаний предпочитают работать полулегально, опасаясь светиться перед налоговыми органами. Ранее IТ-сектор особых хлопот государству не доставлял, поэтому софтверным компаниям никто не помогал, но и не мешал. Сейчас все изменилось. К примеру, в середине февраля 2011-го в Харькове ОМОН провел обыск в офисе одного из крупнейших разработчиков ПО Global Logic. Идет охота крупных бизнес-структур, приближенных к власти, на успешные украинские стартапы, объяснил Контрактам на условиях анонимности менеджер софтверной компании.

"Особенность этого бизнеса такова, что 80% цены готовой продукции составляет интеллектуальный труд программиста. Час работы в среднем стоит $23. Для того чтобы работать легально, то есть платить все налоги и платежи, наши компании должны продавать программистов по $35", — считает Игорь Лисицкий. "В Украине работают 200 тыс. программистов, из них только четверть официально. Средняя заработная плата — $1,3 тыс. Это невиданные резервы для наполнения бюджета Украины, только надо дать возможность им работать официально", — считает Сергей Тигипко.

По прогнозам Gartner, к 2013 году глобальный рынок экспорта программного обеспечения может вырасти до $120 млрд. Украина, скорее всего, не сможет догнать Индию и Китай по объемам экспортного ПО. "Необходимо переходить на создание инновационных продуктов, которые могли бы продаваться не только в Украине, но и на глобальном рынке, — видит выход Андрей Терехов. — Только таким образом отечественные IТ-компании в перспективе смогут стать конкурентоспособными".

В общем, украинские айтишники сохранят свою аутсорсинговую нишу в двух случаях: если будут разрабатывать программы, которые не под силу специалистам с Востока, или если европейский заказчик дешевизне Индии или Китая предпочтет географическую близость Украины.

Взято звідси

15% "айтишников" в Украине - женщины

Приблизительное соотношение женских и мужских резюме, связанных с IT, на украинском рынке труда, составляет 15 на 85 или около того, по данным различных рекрутинговых фирм.

"Сегодня все чаще можно встретить женские резюме с отличным опытом на должности разработчика, но все равно их подавляющее меньшинство. Женщин много среди специалистов по тестированию программного обеспечения, технических писателей либо проектных менеджеров. Если называть цифры, то приблизительное процентное соотношение - 85/15. Профессия IT-специалиста (программиста, системного администратора, аналитика, и т.п.) все еще считается преимущественно мужской территорией", - сообщила корреспонденту ЛІГАБізнесІнформ руководитель группы по подбору персонала в сфере IT/Telecom кадрового холдинга "Анкор" в Украине Юлия Живица.И женщин среди соискателей в данной сфере со временем становится больше: "Если раньше соотношение "айтишных" резюме было где-то 1 к 10, то теперь это, например, 2 к 10. Это, на мой взгляд, связано с тем, что во-первых, эта работа хорошо оплачиваема, во-вторых, это сфера, на которую ранее девушки обращали меньше внимания, и в то же время очень динамичная, где новые технологии появляются буквально каждый день, что приводит к дополнительной нехватке кадров", - поясняет HR-директор портала rabota.ua Наталья Бровченко.

Взято звідси

Україну чекає черговий відтік мізків

Експерти прогнозують чергову хвилю еміграції з України.

"Валізні" настрої особливо відчутні серед молоді, пише Deutsche Welle.

Згідно з даними дослідження Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка", проведеного 2010 року, 49% опитаних молодих людей до 30 років заявили, що хочуть виїхати з України на постійно.

Трохи менше - 47% виїхали б метою працевлаштування.

Ще кілька років тому українці їхали закордон, аби заробити на освіту дітей чи на відкриття бізнесу, нині ситуація змінилася, і люди дедалі частіше говорять про виїзд на постійно, каже керівник Західноукраїнського центру "Жіночі перспективи" Любов Максимович.

Україну очікує ще одна хвиля, але не заробітчанства, а прямої еміграції, з метою покинути країну і забрати своїх рідних.

"Ми вже бачимо перші прояви того, як люди виїздять. Вони не їдуть заробляти, як є часто, і серед них найкращі люди, що могли би працювати в Україні, вони їдуть з метою - виїхати", - каже експерт Центру Марта Чумало

Взято звідси

Мічені Нобелем: дослідник сигналів Майкл Спенс

На Заході очікування і реальність близькі: диплом засвідчує компетентність випускника. Український роботодавець, отримавши пачку резюме, не може визначити рівень продуктивності претендентів і починає звертати увагу на інші сигнальні фактори - досвід роботи, рекомендації та зв'язки.

"Економічна правда" продовжує рухатися до 1969 року, коли був названий перший лауреат Нобелівської премії з економіки - найпрестижнішої галузевої відзнаки, заснованої на честь 300-річчя Банку Швеції.

У грудні 2010 року "ЕП" написала про першого володаря нагороди 2001 року Джорджа Акерлофа, а в лютому 2011 року - про його колегу Джозефа Стіґліца.

Майкл Спенс - третій лауреат 2001 року, без якого теорія інформаційної економіки не набула би повноти та завершеності.

Теорія ринкових сигналів Майкла Спенса відповіла на питання, поставлене Акерлофом у статті "Ринок лимонів": як відрізнити якісні продукти, а також виявити ефективних працівників і хороших клієнтів на ринках з асиметричною інформацією.

Для подолання шкідливих ефектів зворотного відбору ринкові агенти можуть використати певні сигнали, що інформуватимуть їхніх партнерів.

Людям набагато легше повірити у високу якість товару при гарантії повернення коштів, придбати акції компанії, яка регулярно виплачує дивіденди, або ж довіритися турфірмі, котра сигналізує про рівень своєї репутації дорогим офісним інтер'єром.

У своїх наукових працях Спенс зумів включити багатогранну систему ринкових сигналів у теоретичний апарат сучасної економіки і детально дослідити причини виникнення сигналів і їх вплив на ринкову рівновагу.

Сфера наукових інтересів

Американський професор Майкл Спенс свого часу навчався у кількох гуру економіки - політичного аналітика Річарда Зекхаузера, теоретика ринкової рівноваги Кеннета Ерроу та "економіста-ігровика"Томаса Шеллінга.

Після виходу в світ статті Джорджа Акерлофа "Ринок лимонів", Спенс відстоював право на існування нового напрямку - інформаційної економіки, активно застосовуючи методичну базу теорії ігор.

Майбутнього нобелівського лауреата передусім цікавила проблема зворотного відбору, яка проявляється у розширенні частки неякісних продуктів на ринках, де покупці мають обмежений доступ до інформації порівняно з продавцями.

Вивчення проблеми Спенс почав з аналізу способів її вирішення - так званих ринкових сигналів, якими обмінюються агенти, щоб виявити, хто є хто.

Ключовими працями, присвяченими даній темі, є статті "Сигналізування на ринку праці", "Ринкове сигналізування: передача інформації при прийомі на роботу та пов'язаних процесах", "Конкурентна та оптимальна реакції на сигнали: аналіз ефективності та розподілу", написані на початку 1970-х років.

Пізніше сфера наукових інтересів Спенса розширилася. Важливими предметами його досліджень стали структура та ефективність ринків, що знайшло своє відображення у статтях "Інформаційні аспекти структури ринку", "Інвестиції, стратегії та зростання на новому ринку", "Нотатки про рекламу, економію на масштабі та вхідні бар'єри".

Проблеми конкуренції автор детально розкрив у роботах "Конкуренція у відкритій економіці" та "Конкурентні структури інвестиційних банків".

Отримавши Нобелівську премію, Спенс став популярним публіцистом. Його статті на актуальні теми часто публікуються на сайтах Project Syndicate та Wall-Street Journal.

Суть вчення

Ринкові сигнали, за Спенсом, є вкрай необхідними інструментами, які згладжують інформаційні провали на ринках праці, споживчих товарів і фінансових ринках.

Наприклад, освіта виступає своєрідним сигналом, яким бажаючі зайняти вакантну посаду інформують працедавців про рівень своєї продуктивності. Відтак, сигнали в теорії інформаційної економіки - це видима частина інформації, яку більш обізнані агенти передають менш обізнаним з метою комунікації.

При цьому Спенс рекомендує чітко відрізняти сигнали від "ознак" - раси, віку чи статі. Сингали, на відміну від "ознак", знаходяться під контролем суб'єкта ринку і можуть передаватися або приховуватися залежно від його волі.

Найцікавішим у теорії Спенса є висновок, що освіта як сигнал впливає на ціноутворення і роботу ринків сильніше, ніж продуктивність праці робітників, оскільки працедавці не можуть відразу оцінити їхні фактичні здібності.

Хоча компетентність двох випускників одного вузу може варіюватися, дипломовані претенденти мають вищі шанси знайти роботу порівняно з хорошим спеціалістом без відповідного підтвердження. Спенс доводить, що на ринку праці економічна рівновага базується на очікуваннях, а не реальній продуктивності.

На Заході очікування і реальність близькі: диплом засвідчує грошові, часові та енергетичні витрати на здобуття фаху, а тому вказує на більшу ймовірність компетентності випускників.

Крім того, у США здібним учням освіта обходиться дешевше, і такі студенти мають більше шансів потрапити до престижних вишів. Відтак, усі знають, що відсоток обдарованих працівників підвищується разом з популярністю вузу.

З іншого боку, виникає ситуація, коли більш здібні люди вимушені підвищувати кваліфікацію, конкуруючи з менш успішними колегами, навіть якщо освіта жодним чином не позначиться на їх продуктивності.

Так само поводять себе товаровиробники, сигналізуючи покупцям вигідними умовами продажу. Адже чим якіснішу продукцію вони виробляють, тим менші витрати несуть, надаючи довгострокові гарантії.

Учений прийшов до висновку, що сигнали мають сенс лише тоді, коли вони унікальні. Таким чином, сигнальна теорія може пояснити і українську ситуацію, де вища освіта втрачає силу сигналу через значну поширеність та корумпованість.

Український роботодавець, отримавши пачку резюме від дипломованих юристів чи економістів, не може визначити рівень їх продуктивності і починає звертати увагу на інші сигнальні фактори - досвід роботи, рекомендації та зв'язки.

На товарному ринку сигналами сильних конкурентних позицій продавця, окрім гарантій, можуть бути фірмові знаки, бренди, дорогі рекламні кампанії, агресивний демпінг, періодичні знижки. Однак, як і освіта, ці сигнали часто відіграють роль упаковок, які не мають нічого спільного з тим, що всередині.

Сигналами на кредитному ринку Спенс називає заставу або поруку, завдяки яким позичальник засвідчує свою здатність повернути борг. У страховій справі цю роль відіграє низка параметрів страхувальника, від яких залежить вартість поліса.

На фондовому ринку сигнальна теорія набула особливого значення, оскільки західні емітенти використовують високі дивідендні виплати як сигнал високої дохідності акцій. Зростання дивідендів визначає автоматичне зростання ринкової вартості акцій, що при їх реалізації приносить акціонерам додатковий дохід.

Якщо компанія виплачує високі дивіденди, незважаючи на можливість вкласти отриманий прибуток у подальший розвиток та уникнути подвійного оподаткування, це явний сигнал ринку про очікування суттєвого росту прибутку в наступному періоді.

Однак, як свідчить економічна історія, очікування можуть і не виправдатись, особливо якщо їх використовують у продуманій грі. Сигнальна сила дивідендів часто сприяла зростанню гігантських бульбашок на фондових ринках та генерації фінансових пірамід.

Впровадження результатів досліджень

Після отримання нобелівської премії Спенс став коментатором економічних подій. Так, вчений виступає за відхід від політики кількісного послаблення у США - QE2. На його думку, вона ставить країни, які розвиваються, перед проблемою припливу гарячого спекулятивного капіталу, що викликає зростання цін, інфляцію і бульбашки активів.

Натомість Спенс пропонує навести лад у платіжному балансі та здійснити низку адресних заходів, націлених на відновлення лише тих секторів американської економіки, які найбільше постраждали від фінансової кризи - ринків праці та житла.

"Небажання Америки визначити нестабільні чи вразливі сфери економіки створює враження, що реальні цілі QE2 полягають у тому, щоб послабити долар", - пише він.

Головними наслідками кризи вчений вважає падіння сукупного попиту та зайнятості у США, які неможливо подолати лише внутрішнім споживанням та інвестиціями.

Спенс пропонує уряду працювати над розширенням частки глобального попиту на американську продукцію, що потребує інвестицій у державний сектор, структурних змін і підвищення конкурентоспроможності приватного сектора економіки.

Одночасно вчений радить Китаю та іншим країнам, які мають великі профіцити платіжного балансу, працювати над розвитком внутрішнього споживчого попиту через включення заощаджень населення в систему товарно-грошового обороту.

Непокоїть Спенса й існуюча глобальна система курсоутворення, де розвинуті країни працюють з плаваючими обмінними курсами і відкритим рухом капіталу, тоді як країни, що розвиваються, жорстко регулюють валютний курс через контроль за рухом капіталу та накопичення золотовалютних резервів.

Ця система, каже вчений, тріщить по швах, бо за останні 50 років зросли системні ефекти країн, що розвиваються, на глобальну економіку.

Для задоволення інтересів усіх учасників світової спільноти Спенс пропонує створити нову валютну систему під егідою МВФ, у якій обмінні курси будуть коригуватися залежно від критеріїв, що балансуватимуть внутрішнє економічне зростання і глобальну стабільність.

Спенс вірить, що співпраця і координація економічної політики між державами в рамках МВФ та G20 - єдиний спосіб подолати глобальні дисбаланси, які, залишившись без належного контролю, можуть вилитися у черговий кризовий спалах.

Досьє лауреата

Майкл Спенс народився 1943 року в Монтклері, штат Нью-Джерсі, США. Після навчання у Прінстоні та Оксфорді здобув науковий ступінь PhD у Гарварді.

Викладав у Стенфордському і Гарвардському університетах. У 1990-х роках очолював Національну дослідницьку раду з науки, технології та економічної політики США.

Зараз працює у школі бізнесу імені Стерна при Нью-Йоркському університеті, очолює Міжнародну комісію з питань економічного зростання та розвитку. Фахівець з інформаційної економічної теорії, сигнальної теорії та теорії економічного зростання.

Нобелівська лекція

Сайт

Статті на Project Syndicate

Економісти про Спенса: Марк Блауг, Михайло Довбенко, Юрій Воронов

Взято звідси

Чому я поїхав з України до Китаю

Дмитро Аркас _ Субота, 05 березня 2011, 10:28

Версія для друкуКоментарі4

Дмитро Аркас, інтернет-підприємець

- В Нью-Йорке особенно остро понимаешь, – сказал он Татарскому за водочкой, к которой перешли после чая, – что можно провести всю жизнь на какой-нибудь маленькой вонючей кухне, глядя в обосранный грязный двор и жуя дрянную котлету. Будешь вот так стоять у окна, глядеть на это говно и помойки, а жизнь незаметно пройдет.

- Интересно, — задумчиво отозвался Татарский, – а зачем для этого ехать в Нью-Йорк? Разве…

- А потому что в Нью-Йорке это понимаешь, а в Москве нет, – перебил Пугин

- Правильно, здесь этих вонючих кухонь и обосранных дворов гораздо больше. Но здесь ты ни за что не поймешь, что среди них пройдет вся твоя жизнь. До тех пор, пока она действительно не пройдет. И в этом, кстати, одна из главных особенностей советской ментальности.

Виктор Пелевин, Generation П

П‘ять причин залишити Батьківщину

Перша. У глобальному рейтингу якості життя International Living, Україна – в трійці країн з найгіршою якістю життя і одною з найбільш відсталих економік світу.

Друга. У рейтингу економічної свободи країн світу фонду The Heritage Foundation, Україна займає 164 місце, що означає "невільна" – країна, де економічні свободи сильно утискаються.

Третя. У рейтингу корумпованості міжнародної організації Transparency International, Україна поділяє 134 місце з Гондурасом, Того і Зімбабве, що означає "корумпована дуже сильно".

Четверта. У рейтингу свободи слова "Репортерів без кордонів" Україна займає 131 місце – після Іраку. Журналістів в Україні цензурують, б’ють, душать, вбивають, іноді топлять чи відрізають їм голови.

П’ята. Зате 1 місце у Європі і 6 місце в світі Україна займає за рівнем розповсюдження епідемії ВІЛ/СНІД.

Шоста. і весь цей тихий жах очолює перманентно конфузний Віктор Федорович, який, багато в чім наслідуючи "старшого брата" Володимира Володимировича, схоже, цілком й повністю впевнений в тому, що прийшов надовго, тому "Будує нову країну".

Куди піти, кути податися

Незалежне дослідницьке бюро iVOX стверджує, що 40% українців готові назавжди полишити Україну. Частіше інших їдуть до країн Європи (наприклад, за політичним притулком до Чехії, як екс-міністр економіки Данилишин чи Австрії, як у минулому голова Держкомрезерву Поживанов), Канаду, Бразилію, Австралію чи до США (українці – на третьому місці в світі за прагненням виграти лотерею Green Card і виїхати до Сполучених Штатів).

Я ж бо вибрав Китай, й ось чому.

По-перше, майбутнє і теперішнє Китаю – першої держави екзотичної, а тому надзвичайно цікавої (з багатьох моментів) для представника слов’янської культури, – прекрасне. Вказаним фактом відчутно дратують пересічного українця останніми роками світові ЗМІ і я їм, побачивши Піднебесну на власні очі, хочу чи ні, але вірю.

По-друге, найбільшою і другою після США економікою світу Китай оголошено три тижні тому. До найбільшого, за кількістю потенційних споживачів, ринку планети належить й спеціальний адміністративний район Гонконг, 16 рік поспіль визнаний світовим центром саме вільної економіки.

По-третє,  помірні ціни Китаю – окрема історія. Якщо в трьохмільйонній столиці України я знімав квартиру-студію на Печерську за $600, то в десятимільйонному Гуанчжоу (третьому, після Пекіна і Шанхая, місті Китаю) за ці гроші я місяць мешкаю в готелях по всьому місту.

Світлі, чисті, з великими двоспальними ліжками номери з гарячою водою, інтернетом (правда, досить повільним і відфільтрованим, тому на Facebook, до прикладу, фотокартки не залити) і реально доброзичливими, особливо з європейцями (до яких, з великою для мене приємністю, тут зарахували й мене) персоналом – за $20/доба.

По-четверте, крутіша, ніж в Гуанчжоу, міська інфраструктура досі мені не траплялася. Чотири рівні автомагістралей (чесно кажучи, досить ще дивно розглядати з вікон автомобіля балкони дев’ятих поверхів), сорокаповерхові хмарочоси, небожителі яких, правда, часто скаржаться на смог, величезна кількість дешевих міських таксі – переважно старі Volkswagen Santana (між іншим, улюблений німецький бренд консервативних китайців), магазини й магазинчики, ринки, торгові павільйони й масажні салони, в яких, як каже реклама Life:) – можливо все.

І вся ця краса на всі кольори радуги блимає-моргає й дещо дратує, спочатку, а потім дуже навіть радує око дешевими китайськими неоновими рекламами. І всю цю красу супроводжують незчисленні ряди найбільш різноманітної в світі й, мабуть, найбільш дивної (солодкі огірки й помідори, наприклад), найбільш здорової й корисної системи китайського громадського харчування.

Вчора, до прикладу, я пообідав так: півкілограма великих, зварених свіжими креветок, кілограмового осетра з акваріума, запеченого у фользі, рис й смачне легке місцеве пиво Tsingtao затоптав свіжими пончиками в кунжуті з дійсно смачним справжнім китайським чаєм. І сплатив за цю, маю наглість казати, втіху Гаргантюа, не повірите – 160 RNB (близько 180 гривень – середня ціна середнього київського ресторану).

По-п’яте, стабільність вищеперерахованого ось вже 90 років підтримує Комуністична партія Китаю. І якщо те, що я тут зараз бачу – комунізм (хоча китайці називають це різноманіття соціалістичною ринковою економікою), то я хочу і буду в цьому комунізмі жити.

До речі, за весь час я не бачив жодного українського, так би мовити, ПІДРа. За ситуацією на трасах спостерігають камери, але швидкість руху, вони, видається мені, контролюють досить умовно.

Що робити?

Навіть помірні китайські ціни хочуть, щоб їх сплатили. Тому у Китаї я, ось-ось, почну вивчати китайську мову (на якій сьогодні знаю лише кілька слів, на кшталт ніхао (привіт), сісє (дякую) чи майдан (кажуть, коли просять дати рахунок в ресторані)) й продовжу розвивати свої підприємницькі таланти. Благо, погода (за вікном +20°С) сприяє.

Що я зможу запропонувати чи протиставити 1,5 мільярдам тубільців? Поки все ті ж креативність, авантюризм, життєвий досвід та вірусний маркетинг, за допомогою яких заробляв вдома. Наприклад: в Китаї ось-ось з’явиться місто на 42 мільйони мешканців. А я собі й думаю: а що якщо оголосити всесвітній тендер на кращу назву для цього будівництва сторіччя? Може станеться нагода розпиляти маркетинговий бюджет? Жарт:).

Насправді, ідей купа, цілих три я серйозно обмірковував, але вирішив запускати стартап Beautter.com, експертний соціальний сервіс, що стане допомагати користувачу вибрати краще вирішення естетичної проблеми своєї зовнішності, в тому числі, дякуючи найбільшій в світі базі хірургічних фотознімків "до – після".

За п’ять років я планую збільшити капіталізацію нового бізнесу на скандально дешевій пластичній хірургії з нуля до $1 мільярду. Але про це іншим разом.

Взято звідси

Hi Boys! Are you ready for Softserve HR Girls!

Запостав відео навіть не переглядаючи )))
Новий виток, так би мовити "війни" IT компаній

N-iX Java Vacancies

Компанія N-iX має дві пропозиції роботи для джава-спеціалістів.

Одна ваканcія для сильного джавіста з досвідом в команду для шведського замовника.

• More than 3 years experience with Java based Web Applications;
• Good knowledge of Spring and Hibernate frameworks;
• Experience of Ajax, GWT, GXT, XSLT technologies is a big plus;
• Understanding of test driven development;
• Experience with Netweaver and WebSphere application server

Інша вакансія для просто хорошого джавіста в команду для американського замовника.

• At least a year of firm experience with Java based Web Applications (jsp, servlet)
• Good knowledge and understanding of relational DBs;
• Experience with JDBC and Hibernate;
• Experience and good understanding of Http, Html, Ajax, XML, XSD
• Understanding of principles of Dependency Injection, knowledge of Spring (preferred);
• Understanding of test driven development (preferred);
• Experience with Tomcat servlet container (preferred).

Англійська, звичайно ж, хороша на рівні все розуміти і все говорити.

Обидві команди - дуже професійні і дружні, люди, які туди потраплять будуть мати багато цікавих завдань, гарний колектив і умови для роботи.

Зацікавлені люди можуть дізнатися деталі у менеджерів з персоналу N-iX'а:
Лариса Новицька (skype: larysa.novytska, lnovytska@n-ix.com.ua)
Євгенія Кондрин (skype: zhenya.kondryn, ykondryn@n-ix.com.ua)

Або просто відправляти резюме на job@n-ix.com.ua