середа, 29 грудня 2010 р.

Українська книга потрапила в топ-5 додатків для iPad

Українська книга потрапила в топ-5 додатків для iPad

Взято звідси
Анімована версія української книги “Райдугони та маленький Сонько” (“Raidragons” в англійському перекладі) потрапила до п’ятірки найпопулярніших додатків App Store для планшету iPad.
Автором дитячої книги став письменник, відомий під псевдонімом Антон Сіяніка. Ця книга – перша з серії розповідей про пригоди райдужних драконів. Ілюстраторами видання стали Костянтин Федоров та Світлана Мороз.
“Райдугони” вийшли у молодому видавництві Glowberry Books, яке було створене рік тому. Спеціальна анімована версія книги для iPad була презентована 23 грудня, і вже за тиждень змогла увійти у ТОП-5 найпопулярніших додатків в App Store. Додаток має візуальні та аудіо ефекти, що урізноманітнюють процес читання книги для дітей:

субота, 25 грудня 2010 р.

Зарплаты программистов в Новой Зеландии


Зарплаты программистов в Новой Зеландии
nz auckland port and cbd IMG 4230 800x533 Зарплаты программистов в Новой Зеландии
Взято звідси
Здесь в Окленде я получил, как поучаствовавший в анкетировании, отчёт о текущих зарплатах работников новозеландской IT-индустрии. Данные относятся к ноябрю 2010 года. Переведу то, что не в картинках.
Отчёт основан на анонимных данных 17 500 респондентов сайта itsalaries.co.nz, занятых в IT. Два раза в год подводятся итоги, проводится анализ абсолютных значений и их динамики.

Основные выводы второй половины 2010 года

  • Медиана значений заработной платы увеличилась на 1%.
  • Общая сумма зарплаты с бонусами увеличилась с 78 000 NZD в год до 80 000 NZD.
  • Фрилансеры-контрактеры теперь получают на 10 NZD больше — 80 NZD в час.
  • Большему количеству работников был предложен свободный график.
В целом отчёт отображает, что рынок по прежнему нуждается в специалистах и работодателям, чтобы их удержать приходится идти навстречу, предлагая бонусы и небольшие повышения заработной платы. В остальном ситуация стабильная и сильных колебаний не предвидится.
Неприятный момент такой, что Австралия по прежнему сманивает специалистов более высокими зарплатами. Однако, Новая Зеландия балансирует ситуацию, предлагая различные бонусы и бенефиты. Каждый третий работник трудится в режиме свободного графика, ещё 29% ходят за счёт компании на курсы, получают сертификаты. Эти показатели в два раза выше, чем за океаном.
В продолжении поста подробнее и с картинками-таблицами.

Бенефиты

table 1 Зарплаты программистов в Новой Зеландии

Зарплата на постоянных местах работы

Суммы указаны в новозеландских долларах в год, до уплаты налогов, которые можно посчитать тут.
table 5 Зарплаты программистов в Новой Зеландии

Работа по контракту

Бенефиты

Количество поблажек и бонусов для работников по контракту, которые в отличие от постоянных оплачиваются по часам и наняты на определённый срок, сократился на 2%. Традиционно, самый популярный бенефит — свободный график. Немного автономии, как считают здесь, не вредит, и работнику приятно.
table 6 Зарплаты программистов в Новой Зеландии

Оплата в час

Данные указаны в новозеландских долларах, в час, до вычета налогов, которые в этом случае рассчитываются по более сложной схеме нежели для постоянных работников. Представьте, что это приблизительно 26%.
table 7 Зарплаты программистов в Новой Зеландии
Таковы данные сайта itsalaries.co.nz на ноябрь 2010 года.
Сами по себе зарплаты мало что показывают без примеров трат. Я в этом блоге уже дважды расписывал, куда трачу свои деньги: 2009 год2007 год. Инфляция здесь небольшая, поэтому цены по ссылкам выше не сильно различаются.

пʼятниця, 24 грудня 2010 р.

Топ-10 великих компаній, створених підлітками


Топ-10 великих компаній, створених підлітками

за матеріалами openforum.com
Суб, 18/12/2010 - 13:50
Взято звідси
teens.gif
в

1. Фред Де Люка

У 1965 році Фред Де Люка у віці 17 років вирішив стати підприємцем. Він розпочав ресторанний бізнес Subway, щоб заробити гроші на коледж. Друг родини Пітер Бак запропонував Фреду відкрити кіоск з продажу сандвічів. Бак позичив $ 1000, і Фред Де Люка взяв на себя управління бізнесом. Відтоді вони стали партнерами. У 1974 році Фред Де Люка і Пітер Бак заснували франшизу свого бренду, щоб допомагати франчайзерам та підприємцям у розвиткові бренду. Сучасний Subway - це мережа ресторанів швидкого обслуговування, яка нараховує 33 455 закладів по всьому світу і працює за принципом франчайзингу.
Цікавий факт - ресторан Subway, що знаходиться в будівлі Пентагону, посів восьме місце в переліку найкращих ресторанів швидкого обслуговування у світі за версією Discovery Travel & Living Channel.

2. Марк Цукерберг

Навчаючись у Гарварді, Марк Цукерберг створив програмне забезпечення, яке у підсумку стало найпопулярнішою у світі соціальною мережею Facebook. Він написав сайт у своїй кімнаті в гуртожитку. Згодом Цукерберг залишив коледж і став генеральним директором компанії.
Сьогодні Facebook нараховує 500 мільйонів користувачів і є одним з найуспішніших веб-сайтів за всю історію Інтернету.
Марк Цукерберг став наймолодшим в історії мільярдером. Сьогодні він володіє 24% компанії Facebook. У березні 2010 року журнал Forbes визнав його одним з наймолодших мільярдерів зі станком у $ 4 млрд. У списку найбагатших американців, опублікованому журналом Forbes у вересні 2010 року, Цукерберг посів 29-е місце зі статком у $ 6,9 млрд. У 2010 році журнал Time назвав Цукерберга людиною року всупереч голосуванню користувачів, в якому перемагав засновник Wikileaks - Джуліан Ассанж.

3. Мет Мулленвег

Мет Мулленвег - інший розробник програмного забезпечення. Багатьох блогів у світі просто не існувало б, якби Мет не створив Wordpress - безкоштовне програмне забезпечення для блогів з відкритим кодом.
Мет почав створювати WordPress у віці 19 років. Також він створив Automattic - бізнес-проект на основі WordPress, і знаменитий Akismet - для боротьби зі спамом. У віці 24 років цей талановитий програміст звільнився з компанії CNET для того, щоб повністю зосередитися на розробці блогового двигуна WordPress.

4. Ананд Лал Шимпі

Ананд Лал Шимпі, власник і ідейний наставник ресурсу AnandTech, розпочав свій проект у 1997 році, коли йому було лише 14 років. Оригінальний веб-сайт AnandTech був розміщений на платформі GeoCities. Те, що почалося як просте хобі, переросло в один з найбільших у світі веб-сайтів, які висвітлюють всі питання, пов'язні із комп'ютерним обладнанням. Форум AnandTech є одним з найкращих ресурсів, на якому можна отримати консультацію з питань комп'ютерного забезпечення і знайти вдалу пропозицію з технологічного сервісу.

5. Карл Черчіль

Карл Черчіль заснував DMC Інтернет у 2001 році, коли йому було 15 років. Відтоді він зміг побудував цілу імперію, яка надає підприємствам сервісну допомогу стосовно присутності в Інтернеті.
Очікується, що до 2020 року статок Карла Черчіля складе $ 100 млн. Його компанія пропонує усе: від бездротового широкосмугового доступу - до серверів безпеки для підприємств.
У 2003 році Черчіль був зарахоний до переліку Королівського Банку Шотландії "Rich List", до якого входять мільйонери.

6. Фарра Грей

Фарра Грей став успішним бізнесменом навіть не в підлітковому, а в дитячому віці. Його успіх настільки неймовірний, що у це майже неможливо повірити.
Коли йому було 10 років, Грей сформував клуб, який залучив інвестиції у $ 15 000 на своє фінансування. Пізніше, у 12 років він відкрив компанію з венчурних інвестицій і залучив $ 1 млн від інвесторів, щоб допомогти підліткам розпочати свій власний бізнес. Раніше, ніж у 16 років, він розпочав бізнес з продажу телефонних карток. Пізніше Грей став виконавчим продюсером комедійного шоу на Las Vegas Strip і власником продовольчої компанії, замовлення якої перевищували $ 1,5 млн.
Фарра Грей є автором кількох книг-бестселерів. У 2005 році його книга Reallionaire була визнана міжнародним бестселером і навіть схвалена Біллом Клінтоном.
Але окрім комерційного успіху, Грей розпочав роботу свого власного некомерційного фонду, який надає гранти та стипендії для дітей з гетто і студентів. Усе це він зробив задовго до того, як досяг тридцятиріччя.

 

7. Ромеро Брайан

Ромеро Брайан почав займатися дизайном одягу ще до 12 років. Його власні лінії одягу "вистрелили", як ракета. Він одягав найпопулярніших людей на планеті, зокрема Бейонсі Ноуз, Вікторію Бекхем, Камерон Діаз і Алісію Кейс. Очікується, що імперія Ромеро принесе йому більше 30 млн. фунтів до 2020 року.

8. Крістофер Тейт

Крістофер Тейт – вундеркінд з програмування. Тейт почав працювати з HTML у віці 4 років, коли більшість дітей тільки починають читати. Коли йому було 17 років, він заснував фото-сайт Zooomr, який був конкурентом Flickr. З того моменту компанія виросла до одного з провідних веб-ресурсів обміну фотографіями. Крістофер Тейт переніс штаб-квартиру компанії до Японії, де також бере участь у створенні першого японського соціального веб-ресурсу.

9. Джейсон О'Ніл

Джейсон О'Ніл, ймовірно, найуспішніший бізнесмен віком до 10 років. У 9 років Джейсон почав робити кольорові олівці Pencil Bugs. Крім свого основного бізнесу, Джейсон активно задіяний у багатьох великих заходах з благодійної діяльності. Він жертвував гроші на прийомних дітей, а також відправляв свої олівці для африканських школярів.

10. Фрейзер Доерті

Якщо більшість успішних молодих підприємців роблять свої гроші на розробці популярних веб-сервісів, Фрейзер Доерті побудував свою імперію більш традиційним способом. Фрейзер почав робити джеми у віці 14 років в Шотландії, і вже у 16 років він залишив школу, щоб працювати над своїм джемовим бізнесом SuperJam на повну силу.
Сьогодні компанія SuperJam продає близько 500 тис. банок на рік, що становить близько 10 % ринку джему Великобританії.

за матеріалами "10 Awesome Companies Built by Teens"
Текст: Анна Глива

середа, 24 листопада 2010 р.

Карл Юнг: 5 составляющих счастья


Карл Юнг: 5 составляющих счастья

Не секрет, что когда люди уже отчаялись самостоятельно решить свои проблемы.ю они обращаются к специалистам. То есть к психологам. Касается это и поисков счастья, так как зачастую именно отсутствие этого ощущения лишает нашу жизнь красок.
happy
Карл Юнг один из величайших психологов, основоположник одного из направлений глубинной психологии, поделился своими мыслями на этот счет в интервью с журналистом Гордоном Янгом в 1960 году.
Итак, 5 составляющих, которые по его мнению являются основой для человеческого счастья:
1. Хорошее физическое и психическое здоровье.
2. Хорошие личные и интимные отношения (семья, друзья, брак)
3. Способность к восприятию красоты в природе и искусстве.
4.Умеренный образ жизни и удовлетворения от работы.
5. Философская или религиозная точка зрения, которая помогает успешно справляться с превратностями судьбы.
Также он добавил, что иногда наличие всех 5 факторов не является гарантией ощущения счастья, как бы идеально все не выглядело.
Как думаете, у вас присутствуют все 5 факторов?

We can help))

вівторок, 9 листопада 2010 р.

Вітчизняні IT вибилися в люди наперекір владі?



Уряд не створить підприємців навіть за гроші. Можна створити тільки умови для їх розвитку, починаючи із спрощення реєстрації малого бізнесу. Саме за таким принципом працює відома Силіконова долина у США, а також її клон в Ізраїлі.

Малюнок Андрія Більжо
Єдина велика експортна галузь, яку ще не "обсіли" політики та олігархи, - це розробка інформаційних технологій. Однак ця сфера останніми роками так швидко прогресує, що на неї дедалі частіше звертають увагу грошовиті українці.
За даними консалтингової фірми Gartner, 2009 року експорт програмного забезпечення з України досяг 1 мільярда доларів.
Для порівняння: прибутки від експорту сталі за 2009 рік становлять 13 мільярдів доларів. Експорт залізної руди приніс майже стільки ж, скільки й програмне забезпечення - 1,2 мільярда доларів.
Росія продає за кордон інформаційного продукту на 2,5 мільярда доларів, а Індія - лідер світового ринку - на 34 мільярди доларів. Отже, Україні є куди зростати.
Достобіса проектів
Донедавна більшість цього експорту припадало на так звані офшорні програмістські компанії, які лише виконували певну роботу на замовлення іноземних розробників, податки з яких платилися далеко не завжди. Зокрема, поширеним замовленням для українських програмістів є створення програм для мобільних телефонів.
В останні роки українські спеціалісти запустили чимало самостійних проектів. Деякі з них купили світові гіганти індустрії, інші отримали значні інвестиції з-за кордону. Інвестиції у так звані старт-апи - високотехнологічні проекти - вважаються доволі ризикованими, але й високоприбутковими.
"Нам довелося їхати аж до Каліфорнії, щоб знайти гроші на проект. Де ви, українські венчурні інвестори, були чотири роки тому, коли ми намагалися отримати кошти?" - питає Лоран Жиль, західний менеджер, який допоміг залучити кошти українській за походженням компанії Viewdle - розробнику програми, що аналізує відео.
За його словами, технологію, розроблену киянином Єгором Анчішкіним в Інституті кібернетики, він пропонував спершу українським, а потім лондонським інвесторам.
"Лондонці сказали, що Київ - це дуже далеко: чотири години летіти літаком. Тоді я поїхав до Каліфорнії, за 10 тисяч кілометрів, і там проектом зацікавилися. У цьому й різниця між венчурним інвестуванням і традиційними інвесторами. Перші не бояться кілька разів втратити, щоб потім один раз по-справжньому виграти", - каже Жиль.
Діючи стихійно, українські програмісти навчилися заробляти непогані гроші. Хоча єдиної ніші у них нема - займаються усім.
Принаймні, так кажуть менеджери проекту ThickButtons - програми, яка збільшує на екранах смартфонів потрібні кнопки. Ця компанія названа найбільш привабливим проектом 2010 року в Україні за висновком експертів форуму IDCEE-2010.
Водночас, інші джерела твердять, що найчастіше самостійні українські проекти стосуються соціальних мереж та комп'ютерних ігор.
Серед найвідоміших програм, окрім згаданої Viewdle, - система електронних платежів PayPal, яку ще 1998 року створив колишній киянин, а нині - віце-президент Google з інженерії, і продав 2002 року eBay Inc. за 1,5 мільярда доларів.
Кількома десятками мільйонів доларів оцінюються угоди з продажу світовим гігантам програмування таких українських "контор", як харківська DB Best або українська за походженням Bonus Technology.
Вкладаються стратегічні інвестори і у локальні українські проекти. Антон Рудич и Марія Терехова створили український портал rabota.ua, а потім продали його польській групі "Працуй", за оцінками експертів, за 3-5 мільйонів доларів.
Московський силікон
Держава не допомагала, хоча й не заважала програмістам розвиватися. Віце-прем'єр Сергій Тігіпко, виступаючи перед програмістами на форумі IDCEE-2010, визнав, що Україна неспроможна провадити грамотну політику у сфері інформаційних технологій.
Чиновники не зацікавлені створити прибутковий проект, і під час поділу державного фінансування корупція неймовірно висока. З інноваційними проектами відбувається те саме, що і з енергозберігаючими, у яких гроші рідко отримують справді корисні ідеї.
Україна тут не унікальна: спроби Росії координувати прогрес, перетворивши Пулково на центр російського програмування, безуспішні, кажуть підприємці.
"Я з Москви, тому знаю, як наш уряд "допомагає" програмістам. Він не розуміє, які проекти обирати. Уряд не повинен конкурувати з бізнесом, інакше це створює умови для корупції", - говорить Ігор Табер, представник венчурного інвестора Intel Capital, який вкладає кошти і в українські проекти, зокрема, уWiMax-оператора FreshTel.
За словами експерта, створити підприємців, як це роблять у Росії, не можна навіть за гроші. Можна створити тільки умови для їх розвитку, починаючи із спрощення реєстрації малого бізнесу. Саме за таким принципом - створення умов, а не стимулювання - працює відома Силіконова долина у США, а також її клон в Ізраїлі.
Інвестиції за знайомством
Зрештою, інвестиції програмістам потрібні не завжди. Наприклад, Дмитро Лисицький не надто зацікавлений ділитися з кимось прибутками від проекту ThickButtons. "Десять років тому на розробку програми необхідні були великі кошти. Зараз все інакше: технології йдуть уперед, і тепер для цього потрібно менше зусиль", - каже він.
За словами підприємця, бета-версію їх програми встановили багато користувачів на свої смартфони, і цим він сподівається переконати своїх потенційних клієнтів - великих виробників мобільних телефонів - купити у нього цю програму. "Нас може зацікавити інвестор, який має зв'язки з виробниками телефонів", - пояснює він.
Однак менш досвідчені IT-спеціалісти таки потребують і фінансування, і досвіду інвесторів із Силіконової долини. Недарма вони масово з'їжджаються на конференції, на яких ці інвестори бувають. Хоча останні - достатньо перебірливі.
"Ми ніколи не фінансували невідомі компанії. Зазвичай нас хтось знайомить. Ми дивимося на команду, бізнес-план. Потрібні не прогнози прибутків, а план розвитку. Коли це є - можна укладати угоду", - описує процес Алдас Кірватіс з фонду Forticom.
Взято звідси
http://friends-recruitment.blogspot.com/2010/11/it.html

В киевских школах назревает бунт

  11:23 | 03.11.2010      
В киевских школах назревает бунт



В школах новое правило: дети приходят на 20 минут раньше, чтобы спеть гимн страны
С началом нового учебного года в столичных школах, гимназиях и лицеях ввели новые правила для учеников. Причем многие из них довольно оригинальны: например, детям запрещают носить мобильные, надевать яркие колготки или модные брюки. Более того, приходить на уроки нужно на 15-20 минут раньше, чтобы спеть гимн страны! Руководство школ отмалчивается, а вот дети готовы даже бунтовать.
ГИМН И МОВА. Учеников гимназии №136, что в Днепровском районе, принудили ежедневно перед уроками петь "Ще не вмерла України ні слава, ні воля". "Для этого нас обязали приходить на уроки на 15 минут раньше. Весь класс стоит, держит руку на сердце и поет. За опоздание на песнопение — "неуд" в дневник! У нас никто не понимает, зачем это нужно, мы будем думать, что с этим делать. Может, даже бунтовать будем", — рассказала ученица 9-го класса Наталья. Директор школы комментировать это отказался, а учителя неофициально говорят: мол, так воспитывают в детях патриотизм. Аналогичный ответ мы услышали и в школе №177. Там всем ученикам запретили говорить на русском языке даже на переменах. Если учитель услышит — выговор.
ДРЕСС-КОД. Чуть ли не в каждой школе Киева ввели строжайший дресс-код. Например, ученицы гимназии НПУ имени Драгоманова называют его "монастырской одеждой". "Ноль макияжа, ногти без лака, даже духи под запретом. У нас до начала уроков, когда все съезжаются в гимназию, классные руководители просматривают внешний вид. Часто 11-классниц ведут умываться. А если на ногтях будет яркий лак, его тут же заставят смыть", — рассказала нам одна из учениц.
Аналогичная ситуация с дресс-кодом и в школе №25. Здесь школьницам запретили носить ультрамодные колготки и шарфы ярких цветов, можно только телесные. Также здешний директор ведет войну с популярными нынче лосинами и штанами-дудочками. " Если приходим не в форме, отправляют домой переодеваться, а за пропущенный урок — прогул", — рассказала 11-классница Елена. Повезло в этом вопросеученикам столичного "Триумфа". Там четыре дня пребывания в строгой форме компенсируются пятничным свободным стилем.
МОБИЛКИ И СПРАВКИ. Самое распространенное " нельзя ни в коем случае" — мобильники и плееры. Их не любят ни в дорогих частных, ни в обычных средних школах. В гимназии им. Драгоманова телефоны заставляют "вырубать" еще до того, как школьник успеет переступить ее порог. Правда, прежде нужно отзвониться родным о том, что в школу попал. Те же правила в Британской школе, где учатся младшие дети экс-президента Виктора Ющенко.
В одном из лицеев на левом берегу дошли до того, что детям просто запретили выходить на улицу во время перемены. "У нас на входе стоит охранник, которому нужно принести справку от классного руководителя, что тебе надо выйти на улицу, без справки не выпускают. Но эта справка действует только на прогулку по территории школы. Если хочешь выйти за ее пределы, нужна другая — разрешение от родителей, подписанное классухой", — рассказал нам его ученик. Учителя объяснили такое новшество тем, что именно они несут ответственность за ребенка, пока он в школе.
Все эти правила — неотъемлемая часть воспитания. Так утверждают директора школ. Например, в гимназии Драгоманова запрет на модную одежду нам объяснили так: "Нужно одеваться по-деловому, а молодые все красивые, им макияж не нужен", — сказала нам замдиректора Светлана Пархоменко.