вівторок, 27 липня 2010 р.

Львівські ІТ-компанії недоплачують податки — податкова

27.07.2010 15:52

Податкова Львівщини вважає, що деякі львівські ІТ-компанії сплачують податки не в повній мірі.

Про це повідомив перший заступник голови ДПА у Львівській області Микола Князевич на прес-конференції сьогодні, 27 липня, відповідаючи на запитання кореспондента Вголосу, чи дійсно у податкової є претензії до місцевих ІТ-компаній у зв’язку з їх нелегальною діяльністю.

«Дійсно, по окремих підприємствах, які займаються інформаційними технологіями, у нас виникло ряд запитань. Ми вбачаємо неповну сплату платежів до бюджету», — сказав Князевич.

При цьому він зауважив, що питання не стоїть у розрізі легально чи нелегально працюють компанії, і дії податкової щодо них є не претензією, а звичайною її діяльністю в частині контролю за повнотою і своєчасністю сплати податкових платежів.

Князевич відмовився уточнити, на яку суму софтверні компанії недоплатили податків.

«Суми достатньо дорослі. Я не хотів би називати суми для того, щоб не нашкодити їх діловій репутації», — сказав він.

За його словами, компанії оскаржують нараховані податківцями суми платежів у судовому порядку.

Вчора, 26 липня, під час обговорення проекту Податкового кодексу, яке ініціювало ГО «Клуб підприємців Львівської області», директор НВП «УкрЕнергоІндустрія» (Дніпропетровськ) Лев Жиденко сказав, що у Львові є цілі інститути, де спеціалісти нелегально працюють на Microsoft та Google. У продовження теми Ярослав Музичко, директор львівського ТзОВ «Мультіформ», зазначив, що такі компанії, як «СофтСерв», «Логіка», «Елекс» у зв’язку з недосконалістю податкової системи України змушені працювати «вчорну», через що до них має претензії податкова.

Взято звідси http://vgolos.com.ua/economic/news/2684.html

P.S.

Хотілось би від себе добавити, що ті хто жалівся на неуважність влади до айті та відсутність підтримки держави - договорились.

Тепер нас всіх "підтримають" і "посприяють", так би мовити "покращать наше життя вже сьогодні"...

Отож чекаємо гостей в масках та аутодафе для документів під грифом "тільки для внутрішнього користування"

неділя, 25 липня 2010 р.

Питання освіти

вівторок, 13 липня 2010 р.

IТ галузь в Україні – діалог із владою або переїзд в іншу країну

Віталій Гончарук _ Вівторок, 13 липня 2010, 10:56

Версія для друку Коментарі 6

Віталій Гончарук, ГО "Простір-життю!", для УП

КОЛОНКИ АВТОРА

Україна відсталого керування

За годы независимости в Украине без какой-либо государственной поддержки и бюджетных дотаций сформировалась одна из самых инновационных и экологически чистых отраслей современной экономики - ИТ.

Сформировалась наверное потому, что к ней никто особо не приглядывался. Причем доход от экспортных операций этой отрасли составляет только по оценке наших чиновников уже около 1 млрд. долларов США в год.

Да, уважаемый читатель, это не опечатка - простые парни и девушки, сидя за своими компьютерами, зарабатывают вполне неплохие деньги на мировом рынке, которые потом же и тратят в нашей стране на потребление(платя, к слову, налог НДС при покупке товаров и другие налоги с потребления).

Причем еще раз повторюсь - все эти парни и девушки работают тихо, мирно, не вредят экологии и не требуют каких-либо бюджетных дотаций, столь популярных в других отраслях.

Все бы было неплохо, да в этой отрасли самая оптимальная юридическая организация была и есть - СПД на едином налоге, что позволяет с 500,000 гривен дохода в год платить 1,200 гривен единого налога в бюджет, т.е. менее 0,24 % от валового дохода.

Если попытаться быть объективным, то это наверное самая минимальная ставка налога в мире, которой могут позавидовать все известные оффшорные зоны.

И вот с принятием в первом чтении нового Налогового кодекса отрасль ИТ с ужасом обнаружила, что реальная налоговая нагрузка(после отмены возможности экспорта с СПД на едином налоге и исключения ИТ-услуг из списка разрешенных видов деятельности) увеличилась с 0,24% до более 40%, т.е. в 170 раз!!! (мы говорим о всех налоговых выплатах "по полностью белой схеме" и расходах от экспортного контракта до непосредственного кармана программиста).

Реакции

Нетрудно догадаться о первой реакции ИТ-сообщества, которым данные налоговые новшества предлагали урезать зарплаты на 40% и более.

Но нет, не идти с касками на Кабмин - не угадали.

Первая реакция была - уехать из этой страны. Да, просто взять билет и уехать в другую страну, где налоги меньше(даже в Грузию или Россию, например). И все. Расходы на перелет - как раз те самые 40% за первый месяц "урезания". Экономика и логика очень просты!

Ссориться невыгодно

При всем отношении между властью и народом даже в нашей стране все-таки сложно себе представить, что диалог представителей ИТ отрасли и власти в такой ситуации невозможен.

Ну просто потому что никому не выгодно, что бы на следующий день после вступления такого налогового кодекса самостоятельная и не требующая столь "популярных" дотаций из бюджета миллиардная ИТ отрасль перестала существовать.

Это видимо поняли чиновники(из-за проклятий ИТ-ков стали чаще ломаться компьютеры в государственных органах?) и сами начали диалог с "предлагайте вменяемые решения, но про 0,24% можете забыть - это нереально".

И чем же ответила ИТ-отрасль?

Ну кроме размывчатых комментариев в блогах, истерии "вы оставайтесь - а я завтра улетаю", спамом и эмоциями?

А ничем.

Диалогов, четких расчетов, примеров, выкладок с аргументацией "почему вот нужно так, либо завтра все улетаем" так и не последовало.

Где золотая середина?

Если попытаться анализировать налоговый климат для ИТ-ков в других странах(конкурентах на мировом рынке!), то можно выйти где-то на следующие приемлемые базовые требования к новому Налоговому Кодексу в сфере ИТ-услуг:

1. Единый налог, пусть и повышенный и в пределах до 500,000 грн, для СПД должны сохранить вместе с сохранением разрешения ведение ВЭД деятельности в ИТ. Зачем усложнять ИТ-никам жизнь общей системой налогообложения? Назовите хотя бы одну причину? Никто из ИТ-ников не против платить единый налог, пусть даже увеличенный и не иметь головной боли с наймом бухгалтеров, отчетностью и т.д..
2. Альтернативой единого налога для СПД(п.1) может вполне стать единый налог с валового дохода. Но вменяемый - т.е. от 6% до 10% от валового дохода, иначе становиться выгодным уходит в тень. И чем ближе налог будет к 10%, тем больше будут уклонистов(предел 10% - это конкурентный предел в ИТ-сфере по сравнению с той же Индией и т.д.).
3. Сохранить нулевую ставку НДС для экспортный операций по ИТ-услугам(в пределах оборота в 500,000 грн), т.к. иллюзий, что будет возможно получить возмещение НДС никто в ИТ-отрасли не питает - за ним и так длинная очередь более приоритетных и "тяжелых" отраслей.
4. Запретить любые другие налоги для СПД(отчисления в фонды и прочее) в сфере ИТ. Единый налог(фиксированный или как % от оборота) - он на то и единый, что бы его не профанировать.

Такие простые меры по сохранению упрощенной налоговой отчетности и введение аргументированных ставок налогов позволят повысить отчисления в бюджет с 0,24% от 1 миллиарда долларов в год до 10%(т.е. с 2,4 млн. до 100 млн. долларов, что покрывает "издержки администрирования")!

И более того, сохранить рост инновационной и экспортно-ориентированной отрасли, которая не требует от государства ничего большего, чем "лишь бы не мешали работать".

А ведь иначе все ценные ИТ-специалисты могут просто в один день взять и улететь.... И тогда вместе с ними из Украины улетит и 1 млрд. долларов США экспортного дохода в год.

Автор:

Виталий Гончарук

Взято звідси http://www.pravda.com.ua/columns/2010/07/13/5217837/

середа, 7 липня 2010 р.

Керівники компаній:член Ради Директорів корпорації SoftServe та виконавчий Віце-Президент з розвитку бізнесу. Частина друга

Программа успеха

Тарас Вервега стоял у истоков создания самой крупной в Восточной Европе ИT-компании. Главный офис SoftServe находится во Львове.

В начале 1990-х выходцами из Национального университета «Львовская политехника» была основана ИT-фирма. Никто из них тогда и не предполагал, что в будущем SoftServe станет одним из крупнейших разработчиков программного обеспечения в Восточной Европе. Ныне в штате насчитывается уже более тысячи сотрудников. Первым клиентом львовян была именитая компания General Electric, что на долгие годы стало визитной карточкой для молодого SoftServe. В дальнейшем фирма выполняла заказы Procter & Gamble, Nestle, Cisco, Dell. О пути успеха предприятия рассказывает один из его совладельцев — Тарас Вервега.

Работа на имя

К созданию SoftServe привело удачное совпадение ряда обстоятельств: правильного места, времени и, главное, людей. В 1993 году при Львовской политехнике был организован так называемый американский бизнес-инкубаторный центр, где талантливые выпускники университета имели возможность поучиться. Там у сообразительных юношей и завязались первые деловые контакты с иностранцами. Игорь Мендзебровский и Юрий Василик не просто прослушали курс лекций по бизнес-планированию, но и смогли заключить свой первый контракт. Заручившись поддержкой еще ряда единомышленников, в том числе и Тараса Кицмея (ныне — президент SoftServe. — Ред.), юноши основали компанию. Сегодня у предприятия шесть совладельцев, у каждого из которых свой участок работы. Тарас Вервега занимается вопросами развития бизнеса. Самым первым проектом, благодаря которому о SoftServe узнали на рынке, стал контракт с промышленным гигантом Америки.

Тарас Вервега, совладелец и исполнительный вице-президент по вопросам развития бизнеса компании SoftServe (г. Львов)

Родился в 1972 г. в г. Коломыя (Ивано-Франковская обл.).
В 1994 г. окончил Национальный университет «Львовская
политехника», факультет автоматики.
В 1994–1995 гг. работал стажером-ассистентом на кафедре информационных систем и сетей во Львовской политехнике.
1995–1998 гг. — аспирантура во Львовском политехе.
2003–2005 гг. — обучение в Киево-Могилянской академии по программе МВА.
В SoftServe работает с 1994 года.
Женат, воспитывает троих детей.

Как удалось подписать контракт с General Electric и как складывалось сотрудничество?
Т. Вервега: Американский рынок того времени работал с украинцами исключительно из-за низкой цены услуг — это и послужило причиной. С другой стороны, большую роль сыграли закулисные обстоятельства. Дело в том, что супруга вице-президента General Electric, который спонсировал бизнес-курсы, была нашей соотечественницей. Ее ностальгия и теплое отношение к Украине сыграли нам на руку — муж проникся ее чувствами и контрактом с украинцами решил помочь нашей стране окрепнуть в статусе независимого государства. А так как всего несколько участников строили свои бизнес-планы на разработке программного обеспечения, особой конкуренции у нас не было. Нашей задачей было конвертировать программы для формирования отчетов с языка 1960–1970 гг. на современную платформу.

Контракт сулил вам внушительный гонорар?
Т. Вервега: Несмотря на то что стоимость контракта была всего несколько тысяч долларов, мы взялись за него с огромным энтузиазмом, ведь заказчиком была известная корпорация. За вычетом выплат минимальных зарплат и аренды офиса вознаграждения хватило лишь на один новый компьютер, который обошелся нам в $1,8 тыс. — огромные деньги в 1994-м. Зато в портфолио появился столь крупный клиент, что помогло в поиске новых заказчиков — компании-смежники обращались к нам благодаря положительным рекомендациям General Electric. Кроме того, контракт с американцами дал нам неплохой толчок при полном отсутствии понятия, что такое бизнес. Мы получили шанс. Ведь в Украине правила бизнеса лишь начинали формироваться, в то время как на Западе они были давно и четко прописаны и остаются такими и поныне. Таких требований, как качество и пунктуальность выполнения заказа, в нашей стране тогда вообще не было, а в США они были одними из наиболее важных.

Не возникало ли недоразумений с заказчиком в связи с этим?
Т. Вервега: Приходилось работать по 15 часов в сутки, хотя и это не всегда помогало увязать цивилизованные правила деловой жизни Америки с украинскими реалиями. Частенько приходилось трудиться в условиях отсутствия воды, отопления или электричества, которое запросто могли отключить на целый день без предупреждения. Американцам ведь не объяснишь, что мы не можем сдать проект в срок, потому что у нас света нет, — не поймут.

Прежде чем подписать контракт, американцы не интересовались вашими условиями работы? Приезжали с визитом?
Т. Вервега: Приезжали, но не сразу. На первых порах офисом нам служила арендованная двухкомнатная квартира. Туда, естественно, стыдно было привести серьезного заказчика. Поэтому, как только американские партнеры собрались к нам с первым визитом, мы тут же переехали в новый приличный офис. Мы прекрасно понимали, что если бы они зашли в наше предыдущее рабочее помещение, на этом сотрудничество и закончилось бы. Это была единственная причина, по которой мы переселились в современный и страшно дорогой по тем временам офис.
Еще одной проблемой сотрудничества с американцами был… наш возраст. Очень тяжело общаться с партнерами на равных, когда у них за плечами 10–20 лет стажа, а тебе 22–25 лет и лишь год-два опыта работы. Пытались доказать, насколько мы продвинутые и классные, причем наша компания была далеко не единственной и даже не самой большой в Украине, хотя самой крупной во Львове. Первых пять лет работы ушло, по сути, на то, чтобы заложить основы бизнеса в Украине и за границей. Несмотря на это, открытие нашего первого офиса в США в 2000 году было неудачным.

В родной среде

В чем была ошибка?
Т. Вервега: Открытие офиса в Штатах было достаточно трудным решением в финансовом аспекте, поскольку и тогда, и теперь в наших представительствах в США работают американцы. А наши зарплаты и сейчас серьезно отличаются от американских, не говоря уже о тех временах. В силу некоторых обстоятельств мы открыли офис в столице США, но просчитались. Весь бизнес в Вашингтоне занимается государственными контрактами, а в то время репутация Украины иногда мешала получить даже коммерческие заказы. Тем более что наша сфера связана с правами на интеллектуальную собственность, и клиенты боялись, что переданная в Украину информация может быть неправильно использована. Через полтора года этот офис пришлось закрыть. Но мы практически сразу открыли следующий — в Бостоне (Массачусетс). Сейчас, кроме него, у нас в США есть еще два представительства: в Форт-Майерсе (Флорида) и Санта-Ане (Калифорния).

Тарас Вервега

Менеджер — это солдат, который подчиняется президенту компании и работает с утра до вечера.
Для каждой компании, как в спорте для каждой команды, есть своя лига. Нужно реально смотреть на вещи и ставить адекватные задачи. Украинской ИТ-компании тяжело стать лидером на мировом уровне, поэтому в высшую лигу SoftServe, скорее всего, не прорваться, но в первой мы можем выступать достойно.
Три фактора, которые влияют на выбор места офиса: ресурсы, клиенты и стоимость содержания офиса, включая расходы на зарплату.

Сегодня американский рынок продолжает оставаться основным для SoftServe?
Т. Вервега: Кроме США мы работаем с Украиной и Россией, в Москве тоже есть наше представительство. Но Америка — это самый большой и интересный для нас рынок. У компании есть клиенты и в Европе, но пока там небольшие объемы работ. Хотя, думаю, это вопрос времени. До кризиса доходы фирмы росли на 40% каждый год. Кризис немного приостановил эти темпы, но в ближайшем времени мы планируем снова их нарастить.

Ваша компания пробовала покорить Вашингтон, но до сих пор обходит столицу Украины. Почему?
Т. Вервега: Львов после Киева самый большой центр ИT-индустрии в Украине. В нашем городе огромное количество студентов соответствующих специальностей. Кроме того, меньше расходов требуется на содержание бизнеса. Да и западноукраинская культура ведения бизнеса ближе к правилам, по которым привыкли работать американцы. И, наконец, для многих клиентов фактор места расположения компании очень важен, потому что они часто приезжают посмотреть, как идут дела. Всех завораживает Львов с его кофейнями, архитектурой. А Киев слишком дорогой город для содержания бизнеса — большинство столичных компаний нашей сферы уже потеряли свою независимость и перешли под патронат более сильных западных гигантов.

А вам не предлагают продать компанию?
Т. Вервега: Поскольку SoftServe сейчас самая большая независимая украинская компания, она, безусловно, привлекательна прежде всего для фирм, которые хотят зайти на наш рынок и сразу получить серьезную базу. Интересуются, конечно, но у нас достаточно потенциала, чтобы оттянуть принятие этого решения как минимум лет на десять. Покупают в основном как раз киевские компании, а продаются они именно из-за дороговизны столицы. Поэтому мы и избегаем Киева. У нас есть небольшое представительство в столице, но нам не нужен там центр разработки. Разместили свои мощности в Ивано-Франковске, Ровно, Черновцах, Днепропетровске, Севастополе. Талантливых людей можно найти в любом регионе Украины.

«Вспоминайте иногда вашего студента»

В 2006 году компанией был открыт корпоративный университет SoftServe University. Что предшествовало решению создать собственное учебное заведение?
Т. Вервега: Компания столкнулась с потребностью набирать по нескольку сотен людей в год. И новые работники должны обладать определенными навыками, уметь работать в команде, чему наши университеты, к сожалению, не учат. Украинского студента от западного отличает отсутствие навыков практической работы. Но особенность ИT-индустрии в том, что ее базой является математика, а эта школа в Советском Союзе была очень сильной. Сегодня наши студенты получают, наверное, даже более сильную математическую базу, чем за границей. А в университете SoftServe молодые специалисты уже могут приобрести практические навыки работы в ИT-сфере и со временем подтвердить их международным сертификатом ИT-профессионала по программам Microsoft, Sun Microsystems — SAI, IBM/Lotus/Tivoli, Cisco Systems, CompTIA, Novell и т.д. Эту сертификацию признают во всем мире. Кроме того, в университете учат английскому, который является рабочим языком компании. Основная задача университета — обеспечивать SoftServe кадрами. Но фирма берет из университета не всех выпускников, а лишь столько, сколько ей нужно.

Вас не смущает, что SoftServe готовит кадры для конкурентов?
Т. Вервега: Нет. Сегодня они поработают у конкурентов, но завтра вернутся к нам.

Откуда такая уверенность?
Т. Вервега: Условия работы у нас лучше, чем у большинства наших клиентов даже на Западе. А по сравнению с другими сферами в Украине наша зарплата существенно выше. Текучесть кадров в нашей компании в среднем составляет 10% в год. По мировым показателям для нашей отрасли это крайне низкий процент.

Такая забота о кадрах — тоже влияние Запада?
Т. Вервега: Частично, да. Если работники в других сферах достаточно сильно привязаны к своему месту работы, то в нашем случае каждый сотрудник в любой момент может без особых сложностей найти другого работодателя. Более того, большинство специалистов может легко подыскать работу на Западе: в Европе, США или же Канаде. И такая возможность формирует требования работников ИT-индустрии к зарплате, рабочему месту, социальному обеспечению. За последние 3–4 года «утечка мозгов» за границу существенно сократилась, потому что уровень жизни в Украине поднялся. Смышленые сотрудники — основной актив ИT-компаний, поэтому мы озабочены созданием благоприятных условий для них.

Многие бывшие работники основали свои компании, которые теперь являются вашими конкурентами.
Т. Вервега: Более половины львовских ИT-компаний основано нашими бывшими сотрудниками. И это очень хорошо. С одной стороны, это показывает, чего может достичь человек, который хорошо работает и учится в компании SoftServe. С другой — формирует индустрию, потому что один в поле — не воин. Ведь в нашей отрасли чем больше компаний, тем больше бизнес-среда, тем позитивнее имидж Украины. А это существенно облегчает работу с западными клиентами. Люди, которые ушли к конкуренту, повторюсь, все равно рано или поздно вернутся к нам.

То есть конкуренции внутри страны вы не ощущаете?
Т. Вервега: Наша сфера с самого начала формировалась в условиях мировой конкуренции, а не отдельно украинской или российской. И на плаву удержались те компании, которые поняли, как работать в условиях западного соперничества. Им не страшна не только внутренняя конкуренция, но и влияние кризиса на них было минимальным. А клиентов в мире на всех хватит, было бы кому работать.

Каковы ваши планы на ближайшее будущее?
Т. Вервега: Наполеоновские! Компания успешно пережила кризис, мы реструктуризировались и стали сильнее. Сегодня стратегическая цель традиционна — расти. Наша задача — войти в пятерку лучших компаний Восточной Европы, и мы уже у цели.

Взято звідси http://statuspress.com.ua/bigman/programma-uspexa.html

Керівники компаній:член Ради Директорів корпорації SoftServe та виконавчий Віце-Президент з розвитку бізнесу. Частина перша

Тарас Вервега: Я – прихильник демократичного централізму

Дата: Вів, 08/06/2010 - 12:10

Тарас Вервега - виконавчий віце-президент з розвитку бізнесу компанії SoftServe. У ексклюзивному інтерв'ю для innovations.com.ua Тарас розпові про досвід освоєння української компанії SoftServe ринку США та ключові відмінності між американським та українським бізнес-середовищем.
Тарас Вервега, співзасновник компанії SoftServe, найбільшої компанії з розробки програмного забезпечення із заснованих в Україні. В компанії SoftServe розпочав свою кар'єру у 1994 році. Одне із досягнень компанії та Тараса Вервеги, як її топ-менеджера - є динамічний розвиток компанії від однієї команди розробників програмного забезпечення до визнаної у світі найбільшої у ЦСЄ провідної ІТ компанії, а також відкриття та робота трьох офісів у США та представництва на Філіпінах. Головний офіс компанії розташований у Львові. На даний час Тарас Верега - член Ради Директорів, виконавчий віце-президент з розвитку бізнесу. (Звідси)

Біографія
Тарас Вервега закінчив з відзнакою Національний Університет "Львівська Політехніка" у 1994 році. Факультет Автоматики по спеціальності АСУ.

1994-1995 – працював асистентом на кафедрі Інформаційних Систем та Мереж, "Львівська Політехніка".

1995-1998 – аспірантура в "Львівська Політехніка", 1997-1998 – Стажування в США, 2003-2005 – програма MBA kmbs Києво-Могилянської Академії

З 1994 працює в SoftServe – українській IT-компанії, яка активно співпрацює з ринком США. Наразі член Ради Директорів компанії та виконавчий Віце-Президент з розвитку бізнесу.

Innovations: В який управлінський стиль Ви вірите?

Тарас Вервега: Якщо говорити абстрактно, я – прихильник демократичного централізму. Це коли обговорення і дискусії можуть тривати довго, але коли наступає час для прийняття рішень, вся команда, незалежно від того, хто яку позицію сповідує, працює на благо одного єдиного прийнятого рішення.

Innovations: Як Ви визначаєте свою роль в компанії?

Тарас Вервега: Кожен з нас завжди у будь-якій ситуації знаходиться як мінімум у двох іпостасях – той, кого ведуть і той, хто веде. Це класика життя і будь-якого бізнесу. Завжди є хтось, хто стоїть над тобою, навіть, якщо ти президент чи власник. Якщо говорити про мою поточну роль в компанії, посада говорить сама за себе (виконавчий віце-президент з розвитку бізнесу) – я відповідаю за найбільш просту з однієї сторони і найбільш складну з іншої - ділянку роботи - розвиток бізнесу. Моя роль в компанії, на жаль, найменше піддається формулам, теоріям і моделям. Це місце, де сходиться багато факторів, які впливають на успіх чи не успіх конкретного напрямку. Чим далі, тим я більше переконуюсь, що удача грає дуже велику роль у цьому процесі.

Innovations: Що для Вас є джерелом натхнення?

Тарас Вервега: В українському бізнесі все відносно просто, тому що ми працюємо на закордон і наші клієнти – іноземці. Кожен день – це комунікація з іноземними офісами і клієнтами. З точки зору технологічного і технічного прогресу, в якому ми безпосередньо беремо участь, ми фактично знаходимось в центрі інформаційних потоків з різних сторін. Це суть нашого бізнесу.

Західне бізнес-середовище, без сумніву, є набагато більш інноваційним і має сильніший підприємницький дух. І якщо Ви потрапляєте в нього, Ви мимоволі змушені рухатись.

Джерелом нашого натхнення є глобальна конкуренція, в якій ми беремо участь на відмінну від багатьох українських компаній, які працюють тільки на вітчизняному ринку. Впевнений, що вони не знають, що таке справжня конкуренція. Конкуренція безперечно є, але не на тому рівні. Коли Ви працюєте на закордоном і не просто з операціями імпорт-експорт, а саме в сфері обслуговування, тиск конкурентів слугує джерелом натхненням і вагомим поштовхом для руху вперед.

Якщо говорити з точки зору філософії, драйвером натхнення є бажання творити щось видатне, про що можна розказати дітям.

Innovations: Компанія SoftServe має центральний офіс у Львові та офіси в США та на Філіппінах. Ви довели, що бізнес можна робити не лише у Києві. На Вашу думку, які переваги мають львівські компанії на противагу київським?

Тарас Вервега: Український бізнес зосереджений переважно у Києві і дещо у Донецьку та Дніпропетровську. Наш бізнес – це унікальний бізнес, оскільки ми майже не працюємо на українському ринку і не співпрацюємо з урядовими державними чи бюджетними контрактами, в той час як більшість українських компаній зав’язані на цих речах.

Всі орієнтуються на Київ в першу чергу, як на точку наявності грошей, тому львівським компаніям доводиться складно, але для IT-галузі Львів – це перевага. З точки зору клієнта, відносно не важливо – де ти знаходишся, у Львові, Києві, Одесі чи Харкові. Це та сама відстань перельотів, телефонних розмов і телекомунікації. У Львові великий бізнес як такий відсутній взагалі, відповідно - конкуренція за ресурси менша. У нас була можливість отримати кращі ресурси за меншу вартість і ми цим скористались. Це наша конкурентна перевага. Крім того, Львів займає друге-третє місце за кількістю людей, зайнятих у IT-галузі.

Innovations: Дивлячись на карту офісів компанії SoftServe, Ви наче покрили земну кулю в трьох рівновіддалених точках – Україна, США і Філіппіни. Чому Україна може повчитись у Азії та США?

Тарас Вервега: Українському бізнесу не вистачає глобальності, а саме глобальних ідей і поглядів. В основній своїй масі український ринок не працює за глобальними правилами, через це і не має серйозних шансів вийти на новий якісний рівень. Є одиниці компаній, які це роблять.

Американські компанії, в першу чергу, думають і працюють глобально, а також ставлять глобальні цілі. Це є драйвером економічного зростання. Таких принципів, за якими приймають рішення, ставлять цілі і визначають пріоритети, без сумніву, Україні бракує.

Офіс у Філіппінах ми відкрили нещодавно, тому робити висновки зарано. Є певна специфіка інтеграції Україна-Азії. З української сторони, це не сприйняття Азії як партнера взагалі. Спостерігається чіткий поділ на "ми" і "вони".

Філіппіни – командно-орієнтована країна, тому там не можна ставити абстракті цілі. Це мають бути конкретні задачі, показники й очікувані результати без будь-який рухів "вправо-вліво". В багатьох країнах Азії, в тому числі на Філіппінах, багатьма бізнесами керують або західні партнери, або китайці, які кардинально відрізняються від тієї Азії, про яку ми говоримо зараз.

Innovations: На Вашу думку, які переваги має українське бізнес-середовище в порівнянні з американським чи азіатським?

Тарас Вервега: Як патріот я можу багато сказати про українське бізнес-середовище, але з точки зору Эвропи чи Америки, українського бізнесу як такого не існує взагалі. В цьому контексті говорити про вітчизняний ринок безглуздо. Є окремі спалахи імен і компаній, які прив’язані до України, але таких лише одиниці.

Innovations: Що Вам і Вашій компанії дала MBA-освіта?

Тарас Вервега: В своїй команді я – наймолодший за віком і перша людина, яка пішла вчитись на програму MBA. Сьогодні я можу впевнено сказати, що MBA дає структурований погляд на те, що таке компанія, бізнес і як ним керувати. MBA підтверджує багато речей, які тим чим іншим чином читав, знав чи навіть пробував.

Якщо Ви прагнете здобути функціональні знання, тоді краще вчитись у Школі економіки чи обрати специфічний навчальний курс. Програма MBA - це інше. Вона структурує знання і погляди, допомагає зрозуміти пріоритети, розставити акценти і "додати фарб" в загальну структуру бізнес-поглядів.

З точки зору український реалій, у ситуаціях, коли дискусії заходять у тупик, аргументи з боку класичної освіти, яку в даному контексті представляє MBA, грають велику роль.

Innovations: Чи вдалось вам імплементувати здобуті знання на практиці?

Тарас Вервега: Після мого навчання багато моїх партнерів вирішили вчитись на програмі MBA. Я вважаю, що це частково і моя заслуга, оскільки я продемонстрував здобуті знання. Це було своєрідним драйвером. Конкретні приклади важко згадати, але загальний розвиток компанії на сьогодні багато в чому завдячується здобутій MBA освіті.

Innovations: Чого Ви хочете побажати українським менеджерам?

Тарас Вервега: Відмінність американської моделі ведення бізнесу від пост-радянської полягає у тому, що в західній моделі управління клієнтоорієнтованість є ключовою складовою на відмінну від пост-радянської, зокрема української. Тут все начебто просто і багато людей скаже, що це і так зрозуміло. Але насправді це те, чого бракує більшості українських компаній і керівників. Oрієнтованість на клієнта лежить в основі принципів, на базі яких приймаються рішення і ведуться дискусії. Якщо цього бракує, це призводить до невдач - компанії програють конкурентам, особливо західним.

В українському бізнесі є приклади, коли західні підприємці приходили в Україну на 10 років пізніше за вітчизняних, після чого лише за декілька років виходили на показники, вищі середнього. Їхня клієнтоорієнтованість дозволила їм ставати успішними керівниками і підтримувати динамічний розвиток компанії.

Innovations: Яка Ваша персональна стратегія на наступні 3 роки?

Тарас Вервега: Дуже багато залежить від ситуації в державі. Все на стільки динамічно змінюється, що людина перестає бажати цих змін, незважаючи на бажання чи можливості особистості.

З точки зору персональних цілей в компанії, я б хотів, щоб ми вивели компанію на рівень беззаперечного лідера у своїй ніші у Східній та Центральній Європі. Тоді мені буде приємно, якщо я буду просто причетним до цього.

Розмову вели Віктор Оксенюк і Анна Глива
Взято звідси http://innovations.com.ua/uk/interview/6/40/1635

субота, 3 липня 2010 р.

Кросслінки-Everybody who wants to help us, please, paste following code into your web page

Якщо хтось хоче допомогти розвитку цього блогу тоді давайте поміняємось посиланнями, або просто розмістіть в себе на ресурсі наступний кусочок
Everybody who wants to help us, please, paste following code into your web page

пʼятниця, 2 липня 2010 р.

Шотто напряг с рабочей силой - Показова дискусія на форумі української правди

Показова дискусія на форумі української правди
http://forum.pravda.com.ua/read.php?2,208559097,page=1

Шотто напряг с рабочей силой

Слав

02 Jul 2010 00:33
IP/Host: ---.gprs.kyivstar.net

ЕстЬ вакансии , хм пачиму.

Pages

вівторок, 27 липня 2010 р.

Львівські ІТ-компанії недоплачують податки — податкова

неділя, 25 липня 2010 р.

вівторок, 13 липня 2010 р.