вівторок, 3 серпня 2010 р.

IT: душити не можна розвивати

IT: душити не можна розвивати

Син смикає глибоко зануреного у комп'ютер тата-програміста і кілька разів ставить одне і те ж питання: "Чому сонце встає на сході, а сідає на заході?". Той, не відриваючись, запитує: "Ти нічого не чіпав?". "Ні". "І не чіпай. Нехай працює".
Представники української IT-індустрії б'ють на сполох і пишуть чиновникам численні листи. Підприємці вважають, що норми урядового Податкового кодексу можуть поставити хрест на найбільш інноваційній галузі української економіки.
IT - найбільш динамічний сектор, який без бюджетних вливань став на ноги і приносить державі 1,5-2 мільярди доларів експортних надходжень на рік. Вдалий старт став можливим завдяки рішенню дозволити підприємцям надавати послуги в області програмування, а великим фірмам - тимчасово брати їх на роботу.
В Україні є своя традиція, школа в області IT, тут завжди було чимало хороших програмістів. Як тільки вони отримали можливість вести самостійний бізнес, різко зріс інтерес до українського ринку з боку західних підприємств.
Якщо наприкінці 1990-х років таку зацікавленість виявляли поодинокі фірми, то з 2001 року відкрився справжній потік замовлень у вигляді аутсорсингу. Причому ця тенденція міцнішає з кожним роком. Західні компанії все частіше довіряють розробку необхідного їм програмного забезпечення - ПЗ - українським фахівцям.
Нині Україна займає 20% ринку експорту ПЗ у Східній Європі та друге місце у регіоні після Росії за обсягами експорту IT-послуг. Припинилася втеча мізків: масовий виїзд програмістів на Захід, який почався у 1990-х роках, зійшов нанівець.
Всього у сфері виробництва ПЗ налічується більше 2 тисяч компаній, у яких працює понад 40 тисяч висококваліфікованих і високооплачуваних фахівців.
В останні роки, навіть під час кризи, галузь не припиняла рости і додавала по 30% щорічно. Більше того, за прогнозами зарубіжних експертів, Україна у 2015 році може зайняти шосте місце у світовому рейтингу країн-експортерів IT.
Як людина, яка стояла біля витоків національної IT-індустрії і може порівнювати рівень програмістів сьогодні і десять років тому, позначу ще одну надзвичайно важливу для України вигоду, надбану за цей час.
Українські фахівці змогли перейняти найсучасніші світові знання і технології, що дозволило їм створювати конкурентоспроможні продукти. Мова не лише про експорт, але і про внутрішній ринок: банки, телекомунікації, важку індустрію.
Деякі компанії досягли такого рівня розвитку, що почали створювати спільні з вузами навчально-науково-виробничі комплекси у великих містах України.
І ось сьогодні галузь хочуть поставити в єдиний режим оподаткування з іншими секторами. Бажання уряду отримати якомога більше грошей у бюджет зрозуміле і природне, однак наповнюваність казни - далеко не єдиний критерій розвитку.
Не менш важливий показник - обсяг залучених валютних коштів, який дає поштовх оборотності грошей на внутрішньому ринку і є критерієм "капіталізації країни".
Крім того, IT-галузь розвивається лише там, де є пільговий режим оподаткування. Преференції для цього бізнесу створені не тільки у віддалених країнах - Індії, Нігерії, Єгипті, Китаї, Бразилії, Аргентині, але і в Угорщині, Болгарії, Білорусі, Румунії, Росії, а також у Грузії, де прийняли закон про лібералізацію IT-індустрії.
Ось приклади для порівняння. В Індії соціальний податок для працівників IT-бізнесу становить 6%, у Китаї - 20%, у Бразилії - 10%, у Росії - 14%, у Румунії - 16%. Україна Податковим кодексом хоче закріпити цей податок на рівні 40,4%.
Додамо сюди новації про право податкової на безакцептне вилучення коштів і драконівські повноваження податкової міліції. До чого це призведе?
Хто зуміє піти в тінь - піде у тінь. Хто працює із західними компаніями і підпільно працювати не зможе - згорне свою діяльність. Той, хто залишиться на ринку, стане заробляти набагато менше, бо пересохне потік замовлень.
Серед програмістів виникне безробіття. Спочатку молоді фахівці, а потім і більш досвідчені поїдуть на Захід: благо, США і Німеччина надають IT-фахівцям дозволи на проживання. Держава, звісно, втратить мільярди експортної виручки. Загалом, Україна повернеться до 1990-х років. Це не жахачка, це чиста правда.
Річ у тім, що розгорнути IT-виробництво нескладно у будь-якій країні, адже галузь не прив'язана до природних джерел сировини. Всі інвестиції зводяться до придбання комп'ютерів та іншої оргтехніки. Сектор прив'язаний до людей і знань.
Держави, які мають розвинену IT-індустрію, на рівному місці, лише завдяки людському ресурсу, отримують колосальний приплив коштів у свої економіки. Але люди - ресурс рухливий: щось не сподобалося - розвернулися і поїхали.
Розуміючи, чим загрожує галузі податкова "зрівнялівка", усі національні IT-об'єднання почали активний діалог з урядом. До нього приєдналися Американська і Британська торгові палати в Україні та Європейська бізнес-асоціація.
Спільна робоча група розглядає можливість запровадження в Україні індійської моделі: 6-відсотковий соціальний податок плюс 5-відсотковий прибутковий. Однак наймудріший вихід, як на мене, пропонує популярний в IT-середовищі анекдот.
Син смикає глибоко зануреного у комп'ютер тата-програміста і кілька разів ставить одне і те ж питання: "Чому сонце встає на сході, а сідає на заході?". Той, не відриваючись, запитує: "Ти нічого не чіпав?". "Ні". "І не чіпай. Нехай працює".
Якщо все відмінно працює, якщо в Україні спонтанно виникли сприятливі і конкурентні умови для веденняIT-бізнесу, може, й справді краще "не чіпати"?

Про автора:

Едуард Рубін, директор Telesens International Ltd.
D

1 коментар:

  1. Лучше бы помогли IT сектору развиваться, мы тогда имидж страны в которой только Чернобыль поменяли бы на имидж страны с интеллектуальными людьми и смогли бы посоревноваться с индусами на этом рынке. Почему бы налогивакам не упростить все эти налоговые штучки на 5-10 лет, а потом пускай запускают 20-25%, но не 40% конечно, это перебор!

    ВідповістиВидалити