2 українські компанії потрапили до світового рейтингу аутсорсингових компаній

2 українські компанії потрапили до світового рейтингу аутсорсингових компаній

Сер 10th, 2010 | Автор: Сергій Пішковцій | Розділ: Інтернет, Останні статті  

0

У світовий рейтинг аутсорсингових компаній Global Services 100, який був складений індійським видавництвом GyberMedia, увійшло 2 українські компанії.
Перша з них – Ciklum з офісом у Києві, керівником якої вказано Торбена Майгаарда. Виручка Ciklum у 2009 році становила $24,8 млн. У компанії, заснованій у 2002 році, працює більше 800 людей.
Друга українська аутсорс-компанія у рейтингу – SoftServe зі штаб-квартирою у Львові. SoftServe заснували випускники Львівської Політехніки у 1993 році, і зараз компанія виросла до 1200+ працівників по всьому світу.
34 позиції у рейтингу зайняли компанії з США, 33 – з Індії. Решта країн трохи відстає від лідерів – Китай – 7, Бразилія – 3, Росія – 5. Ось як виглядає сам рейтинг:

Company	CEO	Headquarters
24/7 Customer Inc	P V Kannan	California, USA
Aditi Technologies Pvt. Limited	Pradeep Rathinam	Bangalore, India
Aditya Birla Minacs	Deepak Patel	Bangalore, India
Aegis Limited	Aparup Sengupta	Mumbai, India
Affinity Express Inc.	Kenneth W Swanson	Elgin, USA
Altisource Portfolio Solutions S.A.	William B Shepro	Luxembourg, Luxembourg
AppLabs	Makarand Teje	Philadelphia, USA
Aricent Technologies (Holdings)	Sudip Nandy	Palo Alto, USA
Auriga Inc.	Andrei Pronin	Moscow, Russian Federation
Beyondsoft Group	Bin Wang	Beijing, China
Birlasoft	Arup Gupta	Noida, India
Bleum Inc.	Eric Rongley	Shanghai, China
CGI Group, Inc.	Michael E Roach	Montreal, Canada
Ciklum ApS	Torben Majgaard	Kyiv, Ukraine
Collabera Inc	Hiten Patel	Morristown, USA
CSC (Computer Sciences Corporation)	Michael W Laphen	Virginia, USA
Convergys Corporation	Jeff Fox	Cincinnati, USA
Corbus	Rajesh Soin	Dayton, USA
CPM Braxis	Jose Luiz Rossi	Sao Paulo, Brazil
Cybage Software Pvt. Limited	Arun Nathani	Pune, India
Datamatics Global Services Limited	Rahul L Kanodia	Mumbai, India
DBA Engenharia de Sistemas Limited	Patricia Freitas	Rio de Janeiro, Brazil
eClerx Services Limited	P D Mundhra	Mumbai, India
EPAM Systems, Inc.	Arkadiy Dobkin	Newtown, USA
Exigen Services	Jeroen Tas	San Francisco, USA
ExlService Holdings, Inc.	Rohit Kapoor	New York, USA
Freeborders, Inc.	Jean Cholka	San Francisco, USA
GeBBS Healthcare Solutions Pvt. Limited	Nitin Thakor	New Jersey, USA
Genpact Limited	Pramod Bhasin	Hamilton, Bermuda
GlobalLogic India Pvt. Limited	Peter CJ Harrison	McLean, USA
Globant	Martín Migoya	Buenos Aires, Argentina
Grupo ASSA	Roberto Wagmaister	Buenos Aires, Argentina
Grupo Prominente	Martin Sola	Cordoba, Argentina
HCL Technologies Limited	Vineet Nayar	Noida, India
Headstrong Corporation	Sandeep Sahai	Fairfax, USA
Hexacta	Juan Navarro	Buenos Aires, Argentina
Hexaware Technologies Limited	P R Chandrasekar	Mumbai, India
Hildebrando	Diego Zavala	Mexico City, Mexico
Hinduja Global Solutions Limited	Partha Sarkar	Bangalore, India
HOV Services Limited	Parvinder S Chadha	Chennai, India
HTC Global Services, Inc.	Madhava Reddy	Troy, India
IBA Group	Sergei Levteev	Prague, Czech Republic
IBS DataFort	Denis Kalinin	Moscow, Russian Federation
iGATE Global Solutions	Phaneesh Murthy	Pittsburgh, USA
Indecomm Global Services	Naresh Ponnapa	Bangalore, India
Infosys Technologies Limited	S Gopalakrishnan	Bangalore, India
Innodata Isogen	Jack S. Abuhoff	New Jersey, USA
Insigma Technology Co. Limited	Lie Shi	Hangzhou, China
Intelenet Global Services	Susir Kumar	Mumbai, India
InterGlobe Technologies	Vipul Doshi	Gurgaon, India
Intetics Co	Boris Kontsevoi	Illinois, USA
ITC Infotech	B Sumant	Bangalore, India
KPIT Cummins Infosystems Limited	Kishor Patil	Pune, India
Lionbridge Technologies Inc.	Rory J Cowan	Massachusetts, USA
Lohika Systems Inc	Daniel Dargham	San Bruno, USA
Luxoft	Dmitry A Loschinin	Moscow, Russian Federation
M&Y Global Services	Matthew Cule	Beijing, China
Marlabs, Inc.	Siby Vadakekkara	New Jersey, USA
Mascon Global Limited	K Chandra	Gurgaon, India
Mastek Ltd	Sudhakar Ram	Mumbai, India
MERA	Dmitry Ponomarev	Nizhny Novgorod, Russian Federation
Microland Limited	Pradeep Kar	Bangalore, India
MindTree Ltd	Krishnakumar Natarajan	Bangalore, India
Nagarro, Inc.	Vikas Sehgal	California, USA
NCO Group, Inc.	Michael Barrist	Horsham, USA
Neilsoft Limited	Ketan Bakshi	Pune, India
Neoris	Claudio Muruzabal	Miami, USA
Ness Technologies, Inc.	Sachi Gerlitz	Hackensack, USA
Neusoft Corporation	Jiren Liu	Shenyang, China
NIIT Technologies	Arvind Thakur	New Delhi, India
Outsource Partners International	Clarence T Schmitz	Los Angeles & New York City, USA
Patni Computer Systems Limited	Jeya Kumar	Mumbai, India
Proteans Software Solutions Pvt Limited	Sudhakar Gorti	Bangalore, India
Quality Engineering and Software Technologies Pvt. Limited	Ajit Prabhu	Bangalore, India
RCG Information Technology, Inc.	Robert Simplot	New Jersey, USA
Reksoft	Alexander Egorov	St. Petersburg, Russian Federation
Sitel Operating Corporation	David Garner	Nashville, USA
SoftServe, Inc.	Taras Kytsmey	Lviv, Ukraine
Sonata Software Limited	B Ramaswamy	Bangalore, India
SPi Global Solutions	Maulik Parekh	Manila, Philippines
Stefanini IT Solutions	Marco Stefanini	Sao Paulo, Brazil
Stream Global Services	Scott R Murray	Wellesley, USA
Symbio	Jacob Hsu	Beijing, China
Symphony BPO Solutions Sdn Bhd (formerly known as Vsource Asia Sdn Bhd)	Jack Cantillon	Petaling Jaya, Malaysia
Synapsis	Leonardo Covalschi	Santiago, Chile
Syntel, Inc.	Prashant Ranade	Michigan, USA
Tata Consultancy Services Limited	N Chandrasekaran	Mumbai, India
Tech Mahindra Limited	Sanjay Kalra	Pune, India
Teledirect Pte Limited	Laurent Junique	Singapore, Singapore
TELUS International	Jeffrey Puritt	Vancouver, Canada
Towers Watson	John Haley	New York, USA
Transactel S.A.	Guillermo Montano	Guatemala, Guatemala
Unisys Corporation	J Edward Coleman	Blue Bell, USA
UST Global	Sajan Pillai	Aliso Viejo, USA
VanceInfo Technologies	Chris Chen	Beijing, China
Virtusa Corporation	Kris Canekeratne	Massachusetts, USA
Wipro Technologies	Girish Paranjpe; Suresh Vaswani	Bangalore, India
WNS Global Services	Keshav Murugesh	Mumbai, India
Xchanging plc	David Andrews	London, UK
Zensar Technologies Limited	Ganesh Natarajan	Pune, India

Список був складений у період з квітня по травень 2010 року на основі опитування, проведеного серед компаній, що погодилися надати дані про себе. При цьому враховувались чотири основні пункти: ефективність роботи, клієнтська база, географічна присутність і портфель рішень.
Оскільки не всі компанії готові розкривати інформацію про свою діяльність, то в цей рейтинг могли б потрапити і такі українські гіганти, як GlobalLogic та інші.
Взято звідси

VIII Международный Форум «Персонал 2010»

VIII Международный Форум «Персонал 2010»

Ольга Солодова, сегодня в 13:09

Вот уже восьмой раз наиболее успешные и активные представители HR рынка соберутся на борту корабля под флагом Форума «Персонал».
За 8 лет работы Форум «Персонал» по праву заслужил звание одного из наиболее уважаемых и важнейших событий сферы управления персоналом в Украине. Ведь Форум предлагает своей аудитории уникальные возможности по завязыванию эффективных контактов, насыщенную и интересную программу, стратегические деловые встречи с коллегами и доброжелательную обстановку.

В этом году Форум будет посвящен действиям в посткризисный период - в условиях неопределенности. Кризис оставил после себя много вопросов, неясностей, и Форум может стать именно той отправной точкой, которая поможет многим компаниям найти ответы на некоторые вопросы. Ведь здесь все проблемы можно обсудить с коллегами, задать вопросы ведущим экспертам рынка. Да и сама атмосфера Форума располагает к новым идеям и решениям – на 2 дня можно погрузиться в новую обстановку, отвлечься от текущих дел, пообщаться с новыми, интересными людьми, завести полезные контакты.

В рамках Форума участникам предлагается обсудить следующие темы:

• Профессиональная жизнь HR-a в условиях новой экономической реальности
• Коммуникации с персоналом в ситуации неопределенности
• Эффективные корпоративные университеты
• Ожидания собственника от HR-а в современной ситуации
• Оптимизация системы оплаты труда
• На чем экономить в первую очередь?
• Роль HR в процессах M&A
и многое другое…

Форматы работы на Форуме самые разнообразные – можно послушать выступление эксперта, обсудить актуальные вопросы вместе с другими участниками Форума в формате круглых столов, самими на некоторое время стать ведущим круглого стола и предложить собственную тему для обсуждения в формате Open Space. А если ничего из предложенного на Форуме Вам не нравится – Вы можете предложить другим участникам обсудить тему, которая интересует персонально Вас в формате «Пятый угол».
Даже для людей, которые не желают отдыхать в вечернее время предусмотрен отдельный формат – «Мастер-класс для трудоголиков», который проходит вечером во время развлекательной программы Форума.

Поспешите зарегистрироваться на Форум – ведь это именно то событие, которое нельзя пропустить! Приглашайте на Форум Ваших друзей, коллег, партнеров - сделайте Форум еще более интересным и полезным для Вас!

Дата и место проведения Форума:
15-16 сентября
г. Киев, т/х «Зірка Дніпра» (пл.. Почтовая 3, Речной вокзал)

Контакты:
т. 044 360 43 37, менеджер по работе с клиентами Ковалева Наталья
office@forumperconal.com
www.forumpersonal.com

Does Outsourcing Destroy IT Innovation?

11:00 AM Wednesday July 28, 2010  | Comments (32)

• Email
• Tweet This
• Post to Facebook
• Share on LinkedIn
• Print

Andy Grove penned a fascinating commentary about the impact of outsourcing on American job creation, and the subsequent ability to innovate in the sectors that have been outsourced. He challenges the belief that as long as knowledge work stays in the United States, it doesn't matter what happens to factory jobs. Grove believes that, "not only did we lose an untold number of jobs, we broke the chain of experience that is important for technological evolution." Grove makes a good argument that, over time, companies lose the ability to innovate in the sectors they outsource.

Does this argument apply at a lower level to IT outsourcing? Consider whether or not this statement has merit: With extensive outsourcing, over time, companies lose the ability to innovate IT.

Successful outsourcing requires strong internal leadership. Question is, how can an organization attract, develop and retain IT-smart leaders in an environment where many of the developmental assignments are outsourced? In the case study outlined in the last blog, the organization needed leaders with expertise if they had any hope of realizing:

1. The project was buried under too many layers of management.
2. Even though there were multiple managers involved, the project lacked the level of management expertise and clear delineation of accountabilities and authorities.
3. The process for defining requirements consisted of too much paper and not enough hands-on prototyping.
4. The project team did not have any practical way to manage scope given that success factors were not defined.
5. The recommended technology approaches were too risky.
6. In spite of strong senior level commitment, the level of front line organizational churn and user dissatisfaction necessitated cancelling and restarting the project.

Relying solely on external service providers for this expertise isn't the answer. Even if our case study vendor knew everything listed above (and, believe me, they did not), vendors often don't know how to be heard and are conflicted about the messages they should send in light of the fact that these messages could negatively impact their relationships and, potentially, their revenue.

Some researchers are questioning the value of broad-based outsourcing. Research on IT management practices within the banking industry found that top-performing companies outsource less, and those that outsource IT on a wholesale basis "struggle to use IT to drive value and have limited strategic flexibility as the business context evolves and hardware prices plummet."

What do you think? Is it possible that large scale outsourcing not only limits strategic flexibility but also the capability to innovate with IT and therefore use IT as a strategic asset?

Взято звідси

IT: душити не можна розвивати

Син смикає глибоко зануреного у комп'ютер тата-програміста і кілька разів ставить одне і те ж питання: "Чому сонце встає на сході, а сідає на заході?". Той, не відриваючись, запитує: "Ти нічого не чіпав?". "Ні". "І не чіпай. Нехай працює".

Представники української IT-індустрії б'ють на сполох і пишуть чиновникам численні листи. Підприємці вважають, що норми урядового Податкового кодексу можуть поставити хрест на найбільш інноваційній галузі української економіки.
IT - найбільш динамічний сектор, який без бюджетних вливань став на ноги і приносить державі 1,5-2 мільярди доларів експортних надходжень на рік. Вдалий старт став можливим завдяки рішенню дозволити підприємцям надавати послуги в області програмування, а великим фірмам - тимчасово брати їх на роботу.
В Україні є своя традиція, школа в області IT, тут завжди було чимало хороших програмістів. Як тільки вони отримали можливість вести самостійний бізнес, різко зріс інтерес до українського ринку з боку західних підприємств.
Якщо наприкінці 1990-х років таку зацікавленість виявляли поодинокі фірми, то з 2001 року відкрився справжній потік замовлень у вигляді аутсорсингу. Причому ця тенденція міцнішає з кожним роком. Західні компанії все частіше довіряють розробку необхідного їм програмного забезпечення - ПЗ - українським фахівцям.
Нині Україна займає 20% ринку експорту ПЗ у Східній Європі та друге місце у регіоні після Росії за обсягами експорту IT-послуг. Припинилася втеча мізків: масовий виїзд програмістів на Захід, який почався у 1990-х роках, зійшов нанівець.
Всього у сфері виробництва ПЗ налічується більше 2 тисяч компаній, у яких працює понад 40 тисяч висококваліфікованих і високооплачуваних фахівців.
В останні роки, навіть під час кризи, галузь не припиняла рости і додавала по 30% щорічно. Більше того, за прогнозами зарубіжних експертів, Україна у 2015 році може зайняти шосте місце у світовому рейтингу країн-експортерів IT.
Як людина, яка стояла біля витоків національної IT-індустрії і може порівнювати рівень програмістів сьогодні і десять років тому, позначу ще одну надзвичайно важливу для України вигоду, надбану за цей час.
Українські фахівці змогли перейняти найсучасніші світові знання і технології, що дозволило їм створювати конкурентоспроможні продукти. Мова не лише про експорт, але і про внутрішній ринок: банки, телекомунікації, важку індустрію.
Деякі компанії досягли такого рівня розвитку, що почали створювати спільні з вузами навчально-науково-виробничі комплекси у великих містах України.
І ось сьогодні галузь хочуть поставити в єдиний режим оподаткування з іншими секторами. Бажання уряду отримати якомога більше грошей у бюджет зрозуміле і природне, однак наповнюваність казни - далеко не єдиний критерій розвитку.
Не менш важливий показник - обсяг залучених валютних коштів, який дає поштовх оборотності грошей на внутрішньому ринку і є критерієм "капіталізації країни".
Крім того, IT-галузь розвивається лише там, де є пільговий режим оподаткування. Преференції для цього бізнесу створені не тільки у віддалених країнах - Індії, Нігерії, Єгипті, Китаї, Бразилії, Аргентині, але і в Угорщині, Болгарії, Білорусі, Румунії, Росії, а також у Грузії, де прийняли закон про лібералізацію IT-індустрії.
Ось приклади для порівняння. В Індії соціальний податок для працівників IT-бізнесу становить 6%, у Китаї - 20%, у Бразилії - 10%, у Росії - 14%, у Румунії - 16%. Україна Податковим кодексом хоче закріпити цей податок на рівні 40,4%.
Додамо сюди новації про право податкової на безакцептне вилучення коштів і драконівські повноваження податкової міліції. До чого це призведе?
Хто зуміє піти в тінь - піде у тінь. Хто працює із західними компаніями і підпільно працювати не зможе - згорне свою діяльність. Той, хто залишиться на ринку, стане заробляти набагато менше, бо пересохне потік замовлень.
Серед програмістів виникне безробіття. Спочатку молоді фахівці, а потім і більш досвідчені поїдуть на Захід: благо, США і Німеччина надають IT-фахівцям дозволи на проживання. Держава, звісно, втратить мільярди експортної виручки. Загалом, Україна повернеться до 1990-х років. Це не жахачка, це чиста правда.
Річ у тім, що розгорнути IT-виробництво нескладно у будь-якій країні, адже галузь не прив'язана до природних джерел сировини. Всі інвестиції зводяться до придбання комп'ютерів та іншої оргтехніки. Сектор прив'язаний до людей і знань.
Держави, які мають розвинену IT-індустрію, на рівному місці, лише завдяки людському ресурсу, отримують колосальний приплив коштів у свої економіки. Але люди - ресурс рухливий: щось не сподобалося - розвернулися і поїхали.
Розуміючи, чим загрожує галузі податкова "зрівнялівка", усі національні IT-об'єднання почали активний діалог з урядом. До нього приєдналися Американська і Британська торгові палати в Україні та Європейська бізнес-асоціація.
Спільна робоча група розглядає можливість запровадження в Україні індійської моделі: 6-відсотковий соціальний податок плюс 5-відсотковий прибутковий. Однак наймудріший вихід, як на мене, пропонує популярний в IT-середовищі анекдот.
Син смикає глибоко зануреного у комп'ютер тата-програміста і кілька разів ставить одне і те ж питання: "Чому сонце встає на сході, а сідає на заході?". Той, не відриваючись, запитує: "Ти нічого не чіпав?". "Ні". "І не чіпай. Нехай працює".
Якщо все відмінно працює, якщо в Україні спонтанно виникли сприятливі і конкурентні умови для веденняIT-бізнесу, може, й справді краще "не чіпати"?

Про автора:

Едуард Рубін, директор Telesens International Ltd.

D

Взято звідси

Чому ви не заробляєте 4000$ - 2

В продовження до попереднього посту Чому ви не заробляєте 4000$
Автор: Ruslan K
Комментарий:
работаю в глобале (киев) около двух лет. жаловаться в принципе не на что, зарплата устраивает, условия труда приличные, мед страховка и юр. сопровождение ЧП - полезно, за что глобалу большое спасибо. однако, подход компании к человеческому ресурсу и выбранные способы мотивации, мягко говоря, удивляют. я лично пришел в компанию работать и зарабатывать, а не развлекаться, поэтому к людям, врабочее время играющим, качающимся, катающимся и праздно шатающимся по коридорам возникает риторический вопрос "вы сюда работать пришли или развлекаться ?".

лично на все местные развлечения (включая тим билдинг) тупо забил, потому что мне (в мои 37 с двумя взрослыми детьми) это не интересно. в гей-клуб ходил исключительно за квасом, мороженым (когда-то было) и орешками, без которых прекрасно можно прожить, что я и делаю сейчас ибо и с первым и со вторым и с третим - перманентный напряг. столовая тети моти оформлена в стиле готика-лайт, мрачные стены с бессмыссленными, глупыми фразами не способствуют аппетиту. и бабушка на кассе - однозначно слабое звено (ибо тормозит жутко), плюс дерущая по 30 копеек
 за корочку хлеба... итого: можно относительно недорого набить брюхо, и получить при этом удовольствие, если смотреть не на стены, а, например, на симпатичных девушек, обедающих блинчиком (блинчик в единственном числе).

впрочем, все это мелочи. работал и в более худших условиях. излишества типа г-клуба не помогают, но и не мешают. пусть озабоченные мышцами (а не мозгами) бубнят про качалки (им для плодотворной работы штанги не хватает?!), а любители экстремальных спортов и настольных/подстольных игр выбивают свое из щедрого на развлечения романа хмиля. а мне лично не хватает "работать и зарабатывать". а точнее развиваться профессионально, потому что глобалы приходят и уходят, а профессия (т.е. способ зароботать) остается.

сейчас столкнулся с тем, что проект, в котором работаю, планируется к завершению в течение ближайшего года. моя специализация - Perl. предложений на рынке очень мало, перспектив в текущем проекте - остаться без работы через год. хочу осваивать другие технологии и развиваться в альтернативных языках, потому что оставаться без работы мне нельзя (дети). Что мне, желающему обучаться и работать (пусть даже за счет потери в зарплате, но с перспективой остаться востребованным), может предложить глобал? да практически ничего. перейти с проекта А в проект Б практически нереально, особенно если ПМ не хочет тебя отпускать. В матрице, на страничке Learning and Development для киева - пусто, а когда будет хоть что-то, неизвестно. Вот и сижу сениор девелопер с половинной нагрузкой на большой зарплате. и без перспектив, что не радует.

в свете описанного очень раздражают развешенные по офису обявления о вознаграждении в 700-1000 баксов за привлеченного специалиста, и особенно та, где ипад за десяток (ибо найди одного и купи его сам на полученный бонус). по-любому, объявления - не по адресу (неправельная целевая аудитория, нужно было это же предложение разослать в местные рекрутинговые агентства, эффективнее получилось бы). Я программист, умел бы искать персонал, работал бы HR менеджером и рубил бы по десять штук баксов в месяц на одном только глобале, но я спец в другой облас
 ти... кстати, HR в глобале остался вообще? или он настолько никудышный, что им нужна помощь рядовых программеров? риторические вопросы))

пользуясь случаем, хочу предложить решение - в самом глобале (подозреваю) дофига нужных сениоров, которые делают работу джуниоров и боятся (ленятся) оторвать задницу от кресла, потому что повязаны проектом. хотя вполне могли бы за месяц подготовить себе замену и перейти в проект поинтересней, где смогут и поучиться и реализоваться. Собственно могут быть и волки сыты (заказчики довольны) и овцы целы (перманентное повышение квалификации без смены места работы), нужно лишь организовать сам процесс.

резюмируя: все хорошо, но грустно. и будет. пока дизайн г-клуба - приоритет номер один.
Взято звідси

Чому ви не заробляєте 4000$

• Особистий Розвиток  

Досить болюча тема. Всі хто працює в аутсорсі рано чи пізно задумуються над тим чому вони отримують наприклад 800$, 1600$, або навіть 2400$, а не наприклад 4000$. Остання цифра це приблизна зарплата програміста початківця-стажера в США. В рік виходить приблизно 50,000$.

Метою цього допису є спроба подивитись «у зеркало» та зрозуміти чому дійсно ми отримуємо такі суми тут. Найлегшим підходом до цього питання буде просто знайти відмінності між ними та нами. Описані речі є моїми суб'єктивними думками, тому бажаючі запрошуються до дискусії.

Відмінності я спробував по-сортувати по важливості.

1. Англійська мова.
За весь мій час роботи в ІТ я ні разу не зустрічав людини з fluent рівнем англійської мови. Людей з advanced рівнем можу порахувати на пальцях рук. Переважна більшість це різні градації intermediate рівня. Можливо ви скажете: «а вони нас і так розуміють!». І тут ви дуже глибоко помиляєтесь. Їм треба сильно напружуватись щоб зрозуміти про що ми говоримо, так як ми не говоримо "їхніми" словами. Це створює великий дискомфорт. Більше того в переважної більшості відсутні знання літературної мови. Тобто коли після роботи ви йдете випити пива з замовником, більшість може говорити тільки про проект. Язик розв'язується" аж коли всі трошки охмеліли, причому не через то що у вас підвищується рівень знань англійської, а через то що замовник «спускається» до вашого рівня.

2. Культурні відмінності.
Ніхто навіть не цікавиться ними. А вони є, і вони суттєві. Культурні відмінності впливають на то як ми мислимо і як ми сприймаємо інформацію. Наприклад, для американців є прийнятним коли керівництву заперечують. У нашій культурі це не є дуже типовим. Або наприклад для американців не є дуже прийнятною темою обговорювати своє приватне життя («як довго ви одружені?», «чи спілкуєтесь з батьками чоловіка?»). З цих двох прикладів друге просто створить певний дискомфорт під час роботи з вами, а от перше буде нести загрозу проекту. Так як цілком можлива ситуація коли ви завалите проект через то що погодились зробити роботу за 2 тижні в той час як вона вимагала 4 тижні. Ви скажете: «та він сам казав 2 тижні!». Так казав, але це була його думка, а вам робити, і то що ви не заперечили і не обґрунтували чому саме 4 тижні це вже ваша провина.
Таких відмінностей насправді дуже багато, можна написати невеличку брошуру по найбільш важливішим, проте всі є дуже важливими.

3. Технічний рівень.
Давайте подивимось правді в лице. Насправді у нас низький технічний рівень. Середньо-статистично, звичайно. Типово опускати наших програмістів на рівень нижче, щоб співставити з американськими. Тобто наші «сініори» насправді є американськими «мідами» і т.д. Чому так? На мою думку це є наслідком перегрітості місцевого ринку, коли щоб отримати більші гроші треба було іти на вищу посаду.
Люди часто не знають як використовувати інструменти. Наприклад дуже легко знайти джавіста який не знає Лінукс (під «знає» мається на увазі комфортна робота в терміналі), хоча більшість розгортань відбуваються саме на Лінуксах, або дотнетчика який самостійно не налаштує IIS для роботи в інтернеті (безпека, потоки, пули і т.д.) Ті хто це вміють вважаються справжніми «гуру» хоча насправді це стандартні вимоги і нічого особливого в них немає. Замість поглиблення знань у цих сферах люди кажуть стандартні відговорки: «а мені це не треба», «от є сініор, він нехай і робить», «це адміни робити мають», «ніде не сказано що я це маю знати», «я з тим не працював» і т.д.

4. Орієнтованість на бізнес
Багато з розробників не цікавляться що саме вони роблять. Вони отримують задачу, реалізують, тестують… і все. Не так і багато людей дійсно цікавляться яка бізнес складова стоїть за задачею. Результатом цього є не правильно визначені пріоритети. Наприклад інтенсивно тестують ті частини проекту які можна з багами випустити, а от критичні навіть юніт тестами не покривають.
Відсутність орієнтованості на бізнес породжує невірну інтерпретацію задач. Думаю всі бачили смішний малюнок про те що б було якби розробники робили гойдалку на дереві. Можливо воно і смішно, а от коли в житті це бачиш сміятись не дуже хочеться.

5. Культура праці
Під культурою праці мається на увазі не наш технічний рівень, а то як ми себе поводимо на роботі.
Типова поведінка: запізнюватись на мітінги, не вчасно подавати звіти, «забувати» про важливі речі, «губити» листи, самому «визначати» пріоритет завдань, відповідати на листи не в той же день коли він був отриманий і т.д.
Ще більш страшнішим є майже повна відсутність знань про процеси. Мало хто може дати правильну відповідь на питання «яка різниця між водоспадними та ітеративними процесами?», не кажучи вже про знання самих процесів.
Причому це не поодинокі випадки.
«Нам і так добре» скажуть розробники. Звичайно, але от нормально брати участь в командах де +30 чоловік ви не зможете, бо такі проекти без хорошої культури праці в принципі не можна зробити.

6. Використання інструментів
Можливо не найважливіший пункт, але один із найкритичніший.
Більшість просто не вміє користуватись інструментами. Ефективне використання Вікі, Екселя, PowerPoint є рідкістю. Є люди які не можуть назвати хоча б 3 редактори UML для Windows, не кажучи вже про роботу з під Лінукса. Можна знайти джавістів які не вміють користуватись Мавеном. Так само можна знайти дотнетчиків які не користувались ніколи Решарпером.
Мало хто на пам'ять знає комбінації клавіш стандартних рефакторингів з середовищ. Ефективна робота з колективними інструментами типу Exchange є рідкістю. Мало хто знає динамічні мови для полегшення рутинних щоденних задач.
Якщо порівняти з американцями, можливо кількісно число навиків є меншим, але кожен з них вони дійсно знають.

Звичайно є і ніші речі, однак на мою думку найважливішими є саме ці.
Ваші думки?

• zenyk

Взято звідси